Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

Мартинюка В.І., Олійник А.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Тріал" до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння, за касаційною скаргою представника приватного підприємства "Тріал" - Кокарєва Андрія Вікторовича на рішення апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2014 року,

У жовтні 2013 року приватне підприємство "Тріал" (далі - ПП "Тріал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивувало тим, що у березні 2000 року підприємство придбало у агрофірми "Нива" ринок будівельних матеріалів, розташований на земельній ділянці площею 1,3 га у с. Мізікевича ж/м "Чорноморка".

На підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2001 року ПП "Тріал" у червні 2002 року оформило на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку.

Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Осьміног" (далі - ВК ТОВ "Осьміног") шляхом підробки документів, на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 2002 року та рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2004 року, ухваленого у справі за позовом ВК ТОВ "Осьміног" до ПП "Тріал" про визнання договору купівлі-продажу від 11 листопада 2002 року дійсним, було отримано державний акт серії ЯА № 1563003 на право власності на земельну ділянку площею 1,3 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Незаконність такого відчуження земельної ділянки підтверджується постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 квітня 2008 року, залишеною без змін постановою апеляційного Одеської області від 24 червня 2008 року, у справі 1-п-19/2008, якою провадження у кримінальній справі по обвинуваченню директора ВК ТОВ "Осьміног" - ОСОБА_5, у використанні завідомо підробленого документу, а також у шахрайстві в особливо великих розмірах, було припинено з нереабілітуючих підстав - у зв'язку зі смертю ОСОБА_5

Рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2004 року було переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами Одеським апеляційним господарським судом і скасовано.

Проте, ВК ТОВ "Осьміног" здійснило відчуження частини спірної земельної ділянки ( 0,6500 га) на користь відповідача ОСОБА_3, який отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, а іншу частину земельної ділянки площею 0,6500 га повернуло підприємству.

Посилаючись на викладене й на незаконність отримання відповідачем земельної ділянки у власність, ПП "Тріал" просило позовні вимоги задовольнити у повному обсязі й визнати за підприємством право власності на земельну ділянку площею 0,6500 га, що розташована за адресою:

14 ст. Люстдорфскої дороги, с. Мізікевича, ж/м "Чорноморка", та витребувати вказану земельну ділянку із незаконного володіння відповідача.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року позов ПП "Тріал" задоволено.

Визнано за ПП "Тріал" право власності на земельну ділянку площею 0,6500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Витребувано вказану земельну ділянку у ОСОБА_3 із незаконного володіння.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2014 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року скасовано, в задоволенні позову ПП "Тріал" відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПП "Тріал" - Кокарєв А.В., просить рішення апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2014 року скасувати і залишити в силі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року, що було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, ухвалене у справі рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом установлено, що ПП "Тріал" на праві приватної власності належала земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 1,3 га, що розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, з цільовим призначенням - для розміщення ринку будівельних матеріалів, що підтверджується державним актом серії ОД № 033908 від 10 червня 2002 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 червня 2004 року за позовом ВК ТОВ "Осьміног" було визнано дійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки № 11/1 від 11 листопада 2002 року, укладений між ПП "Тріал" та ВК ТОВ "Осьміног".

На підставі вказаного рішення ВК ТОВ "Осьміног" зареєструвало своє право власності на спірну земельну ділянку площею 1,3 га й частину цієї ділянки площею 0,6500 га відчужило ОСОБА_6, який у свою чергу 20 липня 2006 року за договором купівлі-продажу продав її відповідачу ОСОБА_3

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2009 року рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2004 року скасовано.

У зв'язку зі скасуванням рішення суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 11 листопада 2002 року, ВК ТОВ "Осьміног" повернула позивачу земельну ділянку площею 0,6500 га, а решта земельної ділянки, 0,6500 га - залишилась у власності відповідача ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Цивільним кодексом України (435-15) передбачені засади захисту права власності, зокрема ст. 387 цього Кодексу, яка надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Таким чином, установивши, що земельна ділянка була незаконно вилучена у ПП "Тріал", що підтверджується наявними у матеріалах справах судовими рішеннями, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про порушення прав позивача та відновлення таких прав шляхом вилучення земельної ділянки із незаконного володіння відповідача, згідно з вимогами ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

Апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 303, 304, 316 ЦПК України зазначені положення закону та обставини справи не врахував і помилково скасував рішення суду першої інстанції, зазначивши про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПП "Тріал".

Також є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції про незалучення до участі у справі ПАТ "Морський транспортний банк", у заставі якого перебуває спірна земельна ділянка, та колишніх власників земельної ділянки: ВК ТОВ "Осьміног" та ОСОБА_6, оскільки питання про їх права й обов'язки при розгляді даного спору не вирішувалися та такі особи не позбавлені права звернутися до суду з відповідними позовами для захисту свого порушеного права.

Отже, безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Згідно ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2014 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника приватного підприємства "Тріал" - Кокарєва Андрія Вікторовича задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2014 року скасувати.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.