6-1001св15 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 18.03.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, державного підприємства "Львівський облавтодор", третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Львівській області на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 5 грудня 2014 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 липня 2013 року близько 15 год. на автодорозі Київ-Чоп біля с. Бродки Миколаївського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки "Рено під керуванням ОСОБА_4 та "Хюндай" під його керуванням, унаслідок чого обидва автомобілі отримали технічні ушкодження. Відповідно до постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок неналежного утримання автодороги у місці пригоди. З урахуванням зазначених обставин позивач просив суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів 80 679 грн. 23 коп. матеріальної шкоди та у рахунок відшкодування 10 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Львівський облавтодор" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 80 679 грн. 23 коп. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 5 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь ОСОБА_3 80 679 грн. 23 коп. матеріальної шкоди. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі Служба автомобільних доріг у Львівській області просить скасувати судові рішення в частині вирішення позову про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив із того, що неналежне експлуатаційне утримання Львівським облавтодором автомобільної дороги "Київ-Чоп" біля с. Бродки Миколаївського району Львівської області стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, під час якої було пошкоджено автомобіль позивача, тому зазначеною юридичною особою мають бути відшкодовані збитки власнику автомобіля.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Служби автомобільних доріг у Львівській області, оскільки саме вона, будучи зобов'язаною забезпечити (створити) безпечні умови дорожнього руху, цього обов'язку не виконала, а тому вона є відповідальною за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що 15 липня 2013 року, близько 15 год., на автодорозі "Київ-Чоп" біля с. Бродки Миколаївського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Рено" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, унаслідок чого обидва автомобілі отримали технічні ушкодження.

Відповідно до постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 січня 2014 року, якою залишено в силі постанову Івано-Франківського міського суду Львівської області про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому апеляційний суд у постанові зазначив, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15 липня 2013 року є неналежне утримання автодороги, а саме: відсутність дорожнього огородження на місці де він мав бути.

15 лютого 2013 року Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та ДП "Львівський облавтодор" укладено договір про надання послуг з поточного ремонту (дрібний, середній) та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області (а.с. 90-93). Згідно п. 6.3.3. Договору підрядник зобов'язаний забезпечити першочергове надання послуг пов'язаних з усуненням або недопущенням виникнення аварійно-небезпечних ситуацій, пов'язаних з експлуатаційним станом доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області. Відповідно до п.п. 7.4, 7.5 Договору у разі виникнення дорожньо-транспортних пригод пов'язаних з незадовільним експлуатаційним станом автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області підрядник бере на себе зобов'язання щодо врегулювання спорів та відшкодування матеріальних збитків. Підрядник бере на себе зобов'язання з врегулювання спорів при виникненні дорожньо-транспортної пригоди, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків, які виникли на дорогах під час надання послуг.

Частиною 3 статті 14 і частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (198-94-п) (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Указані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).

За таких обставин з висновком апеляційного суду про покладення відповідальності за заподіяну позивачу шкоду саме на Службу автомобільних доріг у Львівській області погодитись неможливо.

Відповідно до ч. 1 ч і ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Висновок місцевого суду про наявність вини Львівського облавтодору у настанні дорожньо-транспортної пригоди зроблений без достатнього повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок, а також вину заподіювача.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Висновки апеляційного суду про те, що постанова суду про закриття провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП є преюдиціальною при вирішенні зазначеного спору є помилковими, так як вона винесена стосовно іншої особи та при її постановленні суд не досліджував та не встановлював вину Львівського облавтодору.

Отже, апеляційний суд при перегляді рішення в апеляційному порядку у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України на зазначені вище положення та обставини справи уваги не звернув; не врахував, що за відсутності преюдиціального доказу вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, посилання позивача на вину відповідача та заперечення відповідача щодо цього підлягають перевірці судом на загальних підставах (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині позову ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, ДП "Львівський облавтодор", третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди не може вважатися законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в цій частині.

Рішення апеляційного суду в частині позову ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, державного підприємства "Львівський облавтодор", третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (ст. 335 ЦПК України).

Керуючись ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській області задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 5 грудня 2014 року в частині позову ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, державного підприємства "Львівський облавтодор", третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.