Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О. П.,

суддів: Гончара В. П., Савченко В. О.,

Дербенцевої Т. П., Остапчука Д. О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 19 листопада 2014 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що з 06 вересня 1991 року по 20 липня 2010 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу вони набули право власності на: 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_3; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що розташована за адресою: АДРЕСА_4; кіоски, призначені для роздрібної торгівлі, розташовані за адресами: АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; автомобіль марки "GEELY MR-7151 А", тип легковий седан, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд поділити набуте за час шлюбу майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Передати ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_3; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що розташована за адресою: АДРЕСА_4, та кіоски, призначені для роздрібної торгівлі, розташовані за адресами: АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_10; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9.

Передати їй та визнати за нею право власності на автомобіль марки "GEELY MR-7151 А", тип легковий седан, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Враховуючи, що за вказаним варіантом розподілу вартість майна відповідача, яке виділяється, значно перевищує вартість майна, яке має бути виділено їй, просила передати їй у власність як компенсацію суми коштів, що в результаті поділу майна підлягає сплаті їй відповідачем, 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, належну ОСОБА_4

Крім того, оскільки відповідач з лютого 2010 року не бере участі в утриманні належної йому частини квартири АДРЕСА_2 і не сплачує обов'язкові комунальні платежі, просила стягнути на її користь з відповідача 1/2 частини сплачених комунальних платежів у розмірі 2 970 грн 54 коп.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2013 року позов задоволено частково.

Поділено набуте ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за час шлюбу майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Передано ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_3.

Передано ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер 5310436100:06:003:0244, площею 266 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Передано ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на кіоски, призначені для роздрібної торгівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_11; АДРЕСА_7.

Передано ОСОБА_3 та визнано за нею право власності на автомобіль марки "GEELY MR-7151 A", тип легковий седан, № кузова НОМЕР_2, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Передано ОСОБА_3 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, належну ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 червня 2010 року, визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини вказаної квартири.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 970 грн 54 коп. компенсації за сплачені комунальні послуги.

Вирішено питання про стягнення судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 19 листопада 2014 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2013 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу кіосків, призначених для роздрібної торгівлі, розташованих по АДРЕСА_5; по АДРЕСА_6; по АДРЕСА_7; по АДРЕСА_10, та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), кадастровий номер 5310436100:06:003:0244, площею 266 кв. м, що розташована по АДРЕСА_3, а також в частині припинення за ОСОБА_4 права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить змінити, стягнути з відповідача на її користь 68 742 грн різниці вартості виділеного майна.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. ст. 60, 61, 69- 71 СК України, виходив із того, що спірне майно є спільною сумісною власністю сторін, як таке, що придбане в період шлюбу, тому підлягає поділу відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки в результаті поділу майна подружжя ОСОБА_4 стає одноособовим власником домоволодіння № АДРЕСА_3, суд визнав за можливе в рахунок належної ОСОБА_3 компенсації за частку у спільному майні подружжя передати у власність позивачки належну відповідачеві 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу між сторонами торговельних кіосків для здійснення підприємницької діяльності, земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також в частині припинення за ОСОБА_4 права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та передання даної частки ОСОБА_3 з визнанням за нею права власності на 2/3 частки вказаної квартири, апеляційний суд виходив із того, що вказане майно в силу вимог ст. ст. 60- 61 СК України не є спільним сумісним майном подружжя, тому не підлягає поділу за правилами, встановленими ст. ст. 69- 71 СК України, ст. 372 ЦК України.

У цій частині рішення апеляційного суду ніким не оскаржується, тому на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється.

У той же час, із висновками апеляційного суду в частині вирішення спору про поділ спірного домоволодіння та автомобіля повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 06 вересня 1991 року по 20 липня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

У період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було придбано 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_3; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що розташована за адресою: АДРЕСА_4; кіоски, призначені для роздрібної торгівлі, розташовані за адресами: АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_9; автомобіль марки "GEELY MR-7151 А", тип легковий седан, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69- 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині виділення ОСОБА_4 та визнання за ним права власності на 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_3, а ОСОБА_3 - виділення та визнання за нею права власності на автомобіль "GEELY MR-7151 А", тип легковий седан, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 01 квітня 2013 року № 205 вартість автомобіля "GEELY MR-7151 А", тип легковий седан, д. н. з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, становить 40 035 грн 11 коп. (а. с. 176-178, т. 1).

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 січня 2013 року № П-19 вбачається, що в описовій та дослідницькій частині ринкову вартість домоволодіння АДРЕСА_3 експертом визначено в розмірі 247 722 грн, а в заключній частині - 67 981 грн (а. с. 147-164, т. 1).

У той же час, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про визнання спільним сумісним майном подружжя та поділ 11/25 частини вказаного домоволодіння та автомобіля, на порушення приписів ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на те, що обраний судом першої інстанції спосіб поділу вказаного майна передбачає відступ від рівності часток подружжя; не з'ясував дійсної вартості вказаного майна на момент його поділу; належної оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 січня 2013 року № П-19 щодо визначення дійсної вартості спірного домоволодіння не дав та не вирішив питання стягнення грошової компенсації різниці вартості виділеного у власність позивачці майна, про яку, визначаючи обсяг спільного майна подружжя та обираючи спосіб його поділу, просила позивачка.

Наведені судом порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині вирішення спору про поділ спірного домоволодіння та автомобіля не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим в цій частині підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 19 листопада 2014 року в частині вирішення спору про поділ спірного домоволодіння та автомобіля скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.