Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Прислуцької сільської ради, ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та її приватизації; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Прислуцької сільської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року,
встановила:
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Даний будинок розташований на земельній ділянці площею 937 кв. м, яку вона має намір приватизувати. Прислуцька сільська рада Березнівського району Рівненської області не може передати їй вказану земельну ділянку, оскільки ОСОБА_4, який є її сусідом, відмовився підписати протокол погодження меж земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_4 відгородив частину її земельної ділянки на свою користь.
Просила усунути перешкоди в її користуванні та приватизації земельної ділянки площею 937 кв. м по АДРЕСА_1 шляхом надання права Прислуцькій сільській раді прийняти рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність зазначену земельну ділянку згідно з планом, виготовленим ТОВ "Березне-Землемір" без підпису погодження ОСОБА_4 на протоколі встановлення і погодження меж земельної ділянки.
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Прислуцької сільської ради № 400 від 29 січня 2010 pоку "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі земельних ділянок у власність" в частині надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки розміром 0,12 га, та усунути перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання розгородити заїзд з АДРЕСА_1 до його будинку по АДРЕСА_2 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні вказаним заїздом.
Позов мотивував тим, що він є власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2. З 1986 року постійно користується заїздом до своєї садиби, який є єдиною можливістю сполучення з АДРЕСА_1. У
1996 році цей заїзд до його будинку, який належить до земель загального користування, було зафіксовано документально. У подальшому ОСОБА_3 перегородила вказаний заїзд. Рішення Прислуцької сільської ради № 400 від 29 січня 2010 року вважав незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам ст. 83 ЗК України, щодо заборони передачі у приватну власність земель комунальної власності, які належать до земель загального користування.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2014 року позивачам відмовлено у задоволенні заявлених позовів.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення вимог.
Усунуто ОСОБА_3 перешкоди у приватизації присадибної земельної ділянки площею 937 кв.м по АДРЕСА_1 шляхом надання права Прислуцькій сільській раді Березнівського району Рівненської області прийняти рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність зазначену земельну ділянку згідно з матеріалами проекту приватизації, які виготовлені ТОВ "Березне-землемір", без підпису-погодження ОСОБА_4 у протоколі встановлення та погодження меж земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_3 У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права
Ухвалюючи рішення про усунення ОСОБА_3 перешкод у приватизації спірної присадибної земельної ділянки шляхом надання права Прислуцькій сільській раді Березнівського району прийняти рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність зазначену земельну ділянку, апеляційний суд посилався на відсутність даних щодо вилучення у
ОСОБА_3, чи у її спадкодавця, земельної ділянки для влаштування проїзду до садиби ОСОБА_4, віднесення земель цього проїзду до земель комунальної власності та інформації про встановлення між сторонами чи їх попередніми власниками земельного сервітуту у порядку, визначеному ст. 100 ЗК України.
Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше видані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі на місцевості належної їм частки (паю).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Установлено, що на підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 2 вересня 2009 року ОСОБА_3 набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5
ОСОБА_4 користується суміжною присадибною земельною ділянкою площею 0,12 га, що по АДРЕСА_2 на підставі рішення загальних зборів членів колгоспу "Перше травня" цього району № 4 від 1 вересня 1984 року та рішення виконавчого комітету Березнівської районної Ради народних депутатів № 267 від 18 жовтня 1984 року, яким було надано дозвіл на будівництво житлового будинку на даній земельній ділянці.
Установлено, що проїзд до земельної ділянки ОСОБА_4 тривалий час здійснювався через присадибну земельну ділянку, яка зараз належить ОСОБА_3
Рішенням Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області № 400 від 29 січня 2010 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельних ділянок" ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації з передачі їй у власність присадибної земельної ділянки площею 0,12 га, яка була виділена її спадкодавцю для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку та перебувала у користуванні її спадкодавця станом на 1 січня 2002 року.
Установлено, що ОСОБА_4 відмовився підписати ОСОБА_3 протокол встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, оскільки ОСОБА_3 не дозволяє йому проїзд через свою земельну ділянку до його житлового будинку, посилаючись на необхідність влаштування такого заїзду з АДРЕСА_3.
Положеннями ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права ст. 125 ЗК України).
Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України" Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, указаним положенням визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
З довідки Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області № 123 від 28 листопада 2012 року та ситуаційної схеми, виконаної ТОВ "Березне землемір" вбачається, що фактична площа присадибної земельної ділянки (куди входить і спірний проїзд), на приватизацію якої претендує ОСОБА_3, становить не 0,12 га, а 937 кв. м.
Згідно витягу з кадастрової книги Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області на АДРЕСА_1 всього 0,23 га земель, з яких: 0,12 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд та 0,11 га для ведення особистого селянського господарства (запис № 178).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Способи захисту цивільних прав визначені в ст. 16 ЦК України.
Так, приписами ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник або землекористувач може вимагати усунення порушень його прав на землю.
Отже, відповідно до ст. ст. 16 ЦК України та 152 ЗК України (2768-14)
способом захисту цивільних прав, у тому числі у сфері земельних правовідносин, є право власник або землекористувач на усунення порушень його прав на землю.
Установивши, що ОСОБА_6 і ОСОБА_4 є власниками окремих самостійних садиб, а згідно генплану забудови с. Прислуч, затвердженого Березнівською районною державною адміністрацією та архітектором Березнівського району; копії плану с. Прислуч, затвердженого місцевою сільською радою, проїзд до земельної ділянки ОСОБА_4 повинен здійснюватися з іншої вулиці, яка з вини місцевих органів влади та деяких фізичних осіб, які там проживають, не влаштована і всупереч закону використовується не за цільовим, а за іншим призначенням, апеляційний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином, під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновок суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції згідно ч. 1 ст. 337 ЦПК України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова
І.М. Фаловська