6-1394зп15 Про виплату середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - 16.03.2015 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" про виплату середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" (далі - КП "Трускавецька міська лікарня"), обґрунтовуючи вимоги тим, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 вересня 2008 року визнано неправильним формулювання КП "Трускавецька міська лікарня" запису в трудовій книжці про звільнення її з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП України та змінено формулювання запису в трудовій книжці про звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Посилаючись на те, що на час звернення до суду трудовий договір не розірвано, трудову книжку не видано та остаточного розрахунку з нею не проведено, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 47 729 грн 33 коп., компенсацію у розмірі 120 % ставки НБУ за кожний день затримки виплати заробітної плати за період з 15 листопада 2006 року до 01 вересня 2009 року, що становить 90 675 грн 04 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3 950 грн та 9 098 грн 46 коп., а також 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Трускавецька міська лікарня" на користь ОСОБА_3 3 950 грн витрат на правову допомогу та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 травня 2012 року відмовлено у задоволенні вимог про зобов'язання КП "Трускавецька міська лікарня" видати наказ з новим днем звільнення та в цей же день видати належним чином оформлену трудову книжку; зобов'язання КП "Трускавецька міська лікарня" видати наказ з новим днем її звільнення, яким звільнити її з формулюванням: "розірвання трудового договору з акушеркою стаціонару жіночої консультації зі стаціонаром Трускавецької міської лікарні у зв'язку з ліквідацією стаціонару жіночої консультації та скороченням штату його працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України"; зобов'язання КП "Трускавецька міська лікарня" видати їй на руки в день видачі наказу з новим днем її звільнення належним чином оформлену трудову книжку з дотриманням вимог трудового законодавства; про визнання дій адміністрації КП "Трускавецька міська лікарня" протиправними у зв'язку з грубим порушенням трудового законодавства, що призвело до позбавлення права на заробіток, позбавлення права на оформлення пенсії, нанесення моральної шкоди та інших наслідків.

Останнім рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2013 року рішення районного суду в частині відмови у стягненні з КП "Трускавецька міська лікарня" на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволено частково та стягнуто з КП "Трускавецька міська лікарня" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 23 вересня 2008 року по 02 вересня 2009 року в розмірі 11 262 грн 91 коп. (з урахуванням всіх обов'язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

06 січня 2015 ОСОБА_3 направила поштою на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали суду касаційної інстанції з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема ст. ст. 235, 237-1 КЗпП України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Частиною 1 ст. 356 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Згідно з п. 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) недодержання умови щодо річного строку для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України є підставою для відмови у допуску справи до провадження, оскільки такий строк поновленню не підлягає. Зазначене правило поширюється й на судові рішення суду касаційної інстанції (судової палати у цивільних справах Верховного Суду України), що ухвалені до 30 липня 2010 року - дати набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

Рішення не підлягає допуску до перегляду Верховним Судом України, якщо протягом одного року з моменту його ухвалення не виникло підстав для його перегляду, тобто не ухвалено рішення, яким судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Крім того, рішення не підлягає допуску до провадження в разі, якщо протягом одного року було ухвалено інше рішення, але протягом цього строку не подано відповідної заяви про його перегляд.

З урахуванням викладеного недодержання вимог цивільного процесуального законодавства щодо річного строку звернення із заявою про перегляд судових рішень є підставою для відмови у допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки такий строк є присічним та поновленню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" про виплату середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.