ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2015 року м. Київ
|
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Павлоградський районний відділ Головного Управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и в:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 405 ЦК України, для визнання ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, вирішили спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Павлоградський районний відділ Головного Управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ
|
Л.М. Мазур
|