Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Мазур Л.М., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житлового господарства Дарницького району м. Києва", третя особа - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_4, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди за бездіяльність при видачі їй трудової книжки та виведення службової квартири із числа службових.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року, позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто позивачу.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнавши неподаною та повернувши ОСОБА_3 її позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачка недоліки позовної заяви у строк, визначений ухвалою суду, не виконала.

Проте до такого висновку суди дійшли із порушенням вимог процесуального закону.

Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, вкладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Так, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема, для сплати судового збору по доповнених позовних вимогах немайнового характеру у розмірі 243 грн 60 коп.

З матеріалів справи вбачається, що зазначену ухвалу про усунення недоліків ОСОБА_3 отримала 4 жовтня 2014 року та на підставі платіжного доручення від 9 жовтня 2014року здійснила платіж у розмірі 243 грн 60 коп., призначенням якого є сплата судового збору за вимогами до Дарницького районного суду м. Києва про відшкодування моральної шкоди. До заяви про усунення недоліків ОСОБА_3 додала оригінал квитанції від 9 жовтня 2014 року про доплату судового збору.

За таких обставин, висновок судів про повернення позовної заяви з підстав несвоєчасного усунення недоліків позовної заяви є передчасним.

Згідно зі ст. ст. 55, 124 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувані ухвали суду не можуть вважатись законними та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.