Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Юровської Г.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Центральне конструкторське бюро "Маяк", третя особа - прокуратура Святошинського району м. Києва, про визнання дій незаконними та стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив суд визнати незаконними дії публічного акціонерного товариства "ЦКБ "Маяк" ( далі - ПАТ "ЦКБ Маяк") щодо ненадання письмового розрахунку сум, що належні йому при звільненні та невиплати йому грошової допомоги, яка передбачена ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", а також, стягнення з відповідача на його користь грошової допомоги в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат, що передбачена ст. 24 вказаного Закону.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він, як кандидат технічних наук, що підтверджується відповідним дипломом, і як такий, що має понад 46 років наукового стажу, отримує наукову пенсію, має право при звільненні на виплату грошової допомоги, передбаченої ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", однак відповідач безпідставно відмовив у такій виплаті, у зв'язку з чим був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Водночас, позивач вказував на те, що під час звільнення у лютому 2014 року йому навіть не було видано розрахунку сум, що належать до виплати, що, в свою чергу, також є порушенням ст. 116 КЗпП України.
Рішенням Шевченківського районного суду від 26 червня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центральне конструкторське бюро "Маяк" на користь ОСОБА_6 грошову допомогу у розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат відповідно до ст. 24 Закону України "Про науково та науково-технічну діяльність" станом на 01 січня 2002 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що позивачеві призначена пенсія на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" як науковому працівнику, який досяг пенсійного віку і має достатній стаж, в тому числі стаж наукової роботи, а тому відповідач повинен був виплатити йому грошову допомогу у розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що право на отримання грошової допомоги науковому працівнику у розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) виникає при припиненні правовідносин з установою, організацією, підприємством, а оскільки позивач після досягнення пенсійного віку не був звільнений, а був переведений на роботу за строковим трудовим договором, отримував пенсію за віком та був звільнений із займаної посади у лютому 2014 року за скороченням штату, право на отримання грошової допомоги відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у нього не виникло.
Такі висновки апеляційного суду є правильними та відповідають матеріалам справи з огляду на наступне.
Судом установлено, що ОСОБА_6 з 1985 року має ступінь кандидата технічних наук та стаж наукової роботи більше 46 років.
Позивач працював в ПАТ "ЦКБ "Маяк" на посадах: начальника науково-дослідного відділу, заступником голови правління по науковій роботі, начальником науково-дослідного конструкторського відділу за строковим трудовим договором (після виходу на пенсію) та 04 лютого 2014 року звільнений у зв'язку зі скороченням штату на підставі ст. 40 КЗпП України.
12 лютого 2014 року позивач направив ПАТ "ЦКБ "Маяк" заяву з проханням виплатити вищевказану допомогу, однак 20 лютого 2014 року одержав відповідь в якій було зазначено про те, що товариство не має можливості виплатити грошову допомогу, в зв'язку з тим, що в бюджеті підприємства не передбачено виплат грошової допомоги.
Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
При виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога у розмірі шести місячних посадових ставок (окладів) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу наукової роботи не менше: для чоловіків - 12,5 років; для жінок - 10 років.
Пенсія науковим (наково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону (1977-12)
призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (наково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.
За змістом зазначених норм Закону (1977-12)
грошова допомога у розмірі шести місячних посадових окладів науковому працівнику виплачується тільки при виході на пенсію з посади наукового працівника.
Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
При виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога у розмірі шести місячних посадових ставок (окладів) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу наукової роботи не менше: для чоловіків - 12,5 років; для жінок - 10 років.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивач після досягнення пенсійного віку не був звільнений, а був переведений на роботу за строковим трудовим договором, отримував пенсію за віком та був звільнений із займаної посади у лютому 2014 року за скороченням штату, право на отримання грошової допомоги відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у нього не виникло.
Із матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
|
М.Є. Червинська
А.О. Леванчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана
Г.В. Юровська
|