Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду київської області від 18 листопада 2014 року,

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, 2007 року народження, у твердій грошовій сумі, в розмірі 5 200 грн щомісячно та 1 310 грн щомісячно додаткових витрат на дитину для розвитку його здібностей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони з 2003 року по вересень 2013 року перебували у фактичних шлюбних стосунках, від яких у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час стосунки між сторонами припинені, проживають окремо, дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, у зв'язку з чим позивач була вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду київської області від 18 листопада 2014 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 13 травня 2014 року і до повноліття дитини. Решту позовних вимог залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволенні позовні вимоги ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для їх задоволення.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з положень ст.ст. 180, 182, 184, 185, ЦК України (435-15) , дійшли вірного висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позивачем, у відповідності до положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України, частково доведено та надано докази відповідно до викладених обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, при цьому судами вірно ураховано матеріальне положення платника аліментів, який має мінливий заробіток, наявність інших утриманців та інші обставини, які мають істотне значення.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, а матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, крім того наведенні у касаційній скарзі доводи стосуються переоцінки доказів, наданих сторонами, та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржених судових рішень, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду київської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.