Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М.,
Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про припинення договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2011 року Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." (далі - ТОВ "Плюс-О.Р."), про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, 13 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та TOB "Плюс-О.Р." укладено кредитний договір № 11197887000, за яким останньому був наданий кредит у формі поновлювальної кредитної лінії у сумі 221 703 швейцарських франків на строк до 2018 року зі сплатою за користування кредитом: з 13 серпня 2007 року по 13 листопада 2007 року - 8,99 % річних; після 13 листопада 2007 року - 9,99 % річних; за користування кредитом понад встановлений договором строк - 13,49 % річних, який застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. За порушення умов договору щодо сплати кредиту, процентів, комісії договором встановлена сплата пені у розмірі 16 % річних від суми простроченої заборгованості. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 13 серпня 2007 року були укладені з кожним окремо договори поруки. TOB "Плюс-О.Р." зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, тому позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 229 251,34 швейцарських франків, що еквівалентно 2 037 087 грн 54 коп., з яких: 178 344,93 швейцарських франків, що еквівалентно 1 584 742 грн 02 коп. - сума основної заборгованості за кредитом; 44 996,48 швейцарських франків, що еквівалентно 399 830 грн 89 коп. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 5 909,93 швейцарських франків, що еквівалентно 52 514 грн 63 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом.
ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про припинення, укладеного з нею, договору поруки, посилаючись на порушення при його укладенні норм CK України, а також те, що до боржника банк пред'являв вимоги щодо повернення кредиту ще у 2009 році.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2013 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № 11197887000 у сумі 2 037 087 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 липня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2 037 087 грн заборгованості за кредитним договором, з кожного з них солідарно з ТОВ "Плюс-О.Р.".
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 липня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2013 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінено.
Позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість, яка виникла за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № 11197887000, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Плюс-О.Р.": з ОСОБА_2, як поручителя на підставі договору поруки від 13 серпня 2007 року - 2 037 087 грн 54 коп., з яких: 1 584 742 грн 02 коп. заборгованості за тілом кредиту, 399 830 грн 89 коп. заборгованості за простроченими процентами, 52 514 грн 63 коп. пені; з ОСОБА_3, як поручителя на підставі договору поруки від 13 серпня 2007 року - 2 037 087 грн 54 коп., з яких: 1 584 742 грн 02 коп. заборгованості за тілом кредиту, 399 830 грн 89 коп. заборгованості за простроченими процентами, 52 514 грн 63 коп. пені; з ОСОБА_4, як поручителя на підставі договору поруки від 13 серпня 2007 року - 2 037 087 грн 54 коп., з яких: 1 584 742 грн 02 коп. заборгованості за тілом кредиту, 399 830 грн 89 коп. заборгованості за простроченими процентами, 52 514 грн 63 коп. пені; з ОСОБА_5, як поручителя на підставі договору поруки від 13 серпня 2007 року - 2 037 087 грн 54 коп., з яких: 1 584 742 грн 02 коп. заборгованості за тілом кредиту, 399 830 грн 89 коп. заборгованості за простроченими процентами, 52 514 грн 63 коп. пені.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст. ст. 3, 4 ЦПК України)
Установлено, що договори поруки відповідно до ст. 559 ЦК України (435-15) не припинено, банком не пропущено строк позовної давності для звернення з цим позовом до відповідачів.
Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
С.П. Штелик