Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2014 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 07 липня 2011 року. Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з нею. ОСОБА_7 добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а тому ОСОБА_6 просила суд задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей до їх повноліття в твердій грошовій сумі, по 2 тис. грн щомісячно на кожного.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 3 тис. грн щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02 квітня 2014 року і до повноліття сина ОСОБА_8, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, а потім продовжено стягнення в розмірі 1 500 грн щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття дочки ОСОБА_9, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Держави судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів змінено.

Стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дітей: сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 02 квітня 2014 року і до досягнення повноліття сином - ОСОБА_10, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, а потім продовжено стягнення в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття дочки ОСОБА_11, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Держави судовий збір у розмірі 121 грн 80 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2011 року розірвано. Від шлюбу позивач та відповідач мають дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є ОСОБА_7 На момент розгляду справи діти проживають з ОСОБА_6

Ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту необхідності стягнення аліментів з відповідача саме у твердій грошовій сумі, а також того, що ОСОБА_7 має можливість сплачувати аліменти на кожну дитину в розмірі 1 500 грн щомісячно.

Апеляційний суд встановив, що позивач не довела наявності у відповідача ознак нерегулярності, мінливості доходу, а також інших обставин, які б давали можливість для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до вимог ст. 184 СК України. Виходячи з вищевикладеного та обов'язку батьків утримувати дитину до її повноліття, передбаченого ст. 180 СК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновків, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), тобто у пропорційній частці передбаченій ст. 183 СК України.

З такими висновками судів повністю погодитися неможна.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Визначаючи розмірі аліментів у 1/3 частці від заробітку (доходу) батька дітей на підставі ст. 183 СК України, апеляційний суд у своєму рішенні не навів мотивів і доказів, на підставі яких суд встановив, що відповідач має саме регулярний дохід, крім того, апеляційний суд не з'ясував при розгляді справи та не вказав у оскаржуваному рішенні місце роботи відповідача і його середньомісячний заробіток.

Висновки апеляційного суду щодо наявності підстав для стягнення аліментів саме у частці від заробітку відповідача ґрунтуються на припущеннях та суперечать нормам ст. ст. 59, 60 ЦПК України, ст. ст. 183, 184 СК України, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів про дохід ОСОБА_7 та його характер.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 серпня 2014 року, ОСОБА_7 крім іншого посилався на те, що він тимчасово не працевлаштований і не має ніякого джерела заробітку.

Такі доводи заявника заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів що можуть спростувати наведені вище обставини та на підставі яких судом ухвалено рішення про стягнення аліментів на утримання дітей саме в розмірі 3 тис. грн щомісячно. При розгляді справи в суді першої інстанції судом не встановлено належним чином характеру правовідносин між сторонами спору, норми матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин, а також допущено ухвалення у справі судового рішення, яке ґрунтується на припущеннях.

З підстав викладених вище ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам Закону, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, як це передбачено ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2014 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.