Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ сумісного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення факту окремого проживання у період шлюбу та визнання майна особистою власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2013 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частини однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи вимоги тим, що вказана квартира була придбана в період шлюбу та являється спільною сумісною власністю подружжя, однак зареєстрована повністю на відповідача, котрий на даний час не визнає право дружини на частину квартири та вимагає її виселення.

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив встановити факт їх окремого проживання як подружжя у період з квітня 2005 року по грудень 2007 року, та визнати за ним право особистої власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи вимоги тим, що як четвертий чоловік відповідачки, проживав разом з нею та двома її дітьми у будинку АДРЕСА_2, однак дружина кожного року на кілька місяців виїжджала до матері в Росію, її син провокував на сварки, у зв'язку з чим він був вимушений з 2005 року мешкати у кімнаті для водіїв за місцем роботи і в 2006 році за інвестиційним договором придбав собі однокімнатну квартиру, яку вважає своєю особистою власністю.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Встановлено факт окремого проживання подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з квітня 2005 року по грудня 2007 року.

Визнано за ОСОБА_5 право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 38,1 кв. м, житловою площею 17,9 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2013 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року скасовано, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ часини однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Залишено в особистій власності ОСОБА_5 Ѕ частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Розглядаючи спір про поділ майна подружжя, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві власності, їх частки є рівними.

Рішення суду відповідає нормам ст. ст. 60, 70, 71 СК України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.