Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дьоміна О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" про стягнення доплати до попереднього середнього заробітку переміщеному робітнику,

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення доплати до попереднього середнього заробітку переміщеному робітнику, обґрунтовуючи його тим, що з 1996 року він знаходиться в трудових відносинах з відповідачем та працює підземним машиністом гірних виїмкових машин 6-го розряду. Починаючи з 9 грудня 2013 року, згідно з наказом від 6 грудня 2013 року № 1877-К та відповідно до ч.2 ст. 114 КЗпП України він разом з бригадою був переміщений з дільниці ПР № 3 (бригада ОСОБА_3) на дільницю ПР № 2 (бригада ОСОБА_4.) в межах спеціальності та кваліфікації, обумовлених трудовим договором, без зміни умов та оплати праці, з яким він був не згоден. Так, у вказаному наказі не було посилання на ч. 2 ст. 114 КЗпП України, яка передбачає переміщеному робітнику доплату до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.

Згідно з довідкою № 1-1456 від 11 квітня 2014 року його середній заробіток за жовтень-листопад 2013 року становив 12 947,88 грн, нарахований дохід за жовтень-листопад 2013 року становив 23 541,44 грн за 40 фактичних виходів, тобто, оплата одного виходу становить 588,54 грн.

Таким чином, за відпрацьовані два місяці після переміщення роботодавцем йому не була проведена доплата до середнього заробітку в загальному розмірі 7 389,96 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь доплату до попереднього середнього заробітку згідно з ч. 2 ст. 114 КЗпП України за період з 9 грудня 2013 року по 8 лютого 2014 року в розмірі 7 389,96 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього, ОСОБА_2 звернувся із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Враховуючи те, що підстави пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень є поважними, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а процесуальний строк - поновленню.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зі змісту рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року і доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" про стягнення доплати до попереднього середнього заробітку переміщеному робітнику, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року.

Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.