Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідідопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третя особа - Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

Рішенням Овідідопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Овідідопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, обґрунтовано виходили з доведеності позову та наявності підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням відповідно до вимог ст. 72 ЖК Української РСР, вирішили спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідідопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третя особа - Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.