Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Лайф 2000" про стягнення суми невиплаченої заробітної плати та інших платежів, зобов'язання про вчинення дій,
в с т а н о в и в:
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом до ТОВ "Сіті Лайф 2000" мотивуючи свої вимоги тим, що він 01 квітня 2011 року був прийнятий на посаду звальщика лісу в ТОВ "Сіті Лайф 2000" шляхом подання заяви на ім'я директора товариства про прийом на посаду звальщика лісу, деталі працевлаштування повинні були вирішуватися в виробничому порядку. Оскільки фактично він був допущений до роботи, вважає, що між ним та товариством 01 квітня 2011 року було укладено безстроковий трудовий договір, за яким він працював певний час. Проте, грошові кошти, отримані від відповідача лише частково покривали понесені ним витрати на виконання робіт, з місяця в місяць заборгованість зростала. ОСОБА_2 зазначав, що 18 грудня 2012 року він подав на ім'я директора ТОВ "Сіті Лайф 2000" заяву про звільнення з 31 жовтня 2012 року через невиконання товариством законодавства про працю в частині виплати заробітної плати, заперечень від останнього не було. В день звільнення відповідач не виконав свої обов'язки як роботодавець, не ознайомив його з наказом про звільнення, належним чином не оформив трудову книжку, не провів розрахунки. У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ТОВ "Сіті Лайф 2000" на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 95 000 грн; 65 грн індексації заробітної плати; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 6 404,52 грн; вихідну допомогу в розмірі 15 000 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 78 923,04 грн; 7 060 грн. на придбання бензопили з витратними матеріалами; 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди; зобов'язати ТОВ "Сіті Лайф 2000" внести дані про його заробітну плату та сплатити відповідні внески до Пенсійного Фонду України з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року; зобов'язати відповідача сплатити податок з доходів фізичних осіб з його заробітної плати в Державний бюджет України з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року; зобов'язати відповідача внести до його трудової книжки запис про звільнення за ч.3 ст. 38 КЗпП України з датою звільнення 31 грудня 2012 року.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10 грудня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Скасовано арешт на грошові кошти в розмірі позовних вимог ОСОБА_2 в сумі 217 452,56 грн, які знаходяться на поточному рахунку відповідача, накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова 29 серпня 2014 року. Скасовано арешт на грошові кошти в розмірі позовних вимог ОСОБА_2 в сумі 217 452,56 грн на всі поточні рахунки, які належать ТОВ "Сіті Лайф 2000", що знаходяться в інших банках України, накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова 29 серпня 2014 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керуючись ст. ст. 44, 47, 75, 83, 116, 117, 125 КЗпП України, вірно виходив із того, що позивачем не доведено факт перебування сторін у трудових відносинах, а виконання певного виду робіт позивачем не доводять укладення між сторонами трудового договору.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Лайф 2000" про стягнення суми невиплаченої заробітної плати та інших платежів, зобов'язання про вчинення дій.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних В.О. Кузнєцов
і кримінальних справ