Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 грудня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності і розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним вище позовом, який згодом нею було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 липня 1998 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 На підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року шлюб між ними було розірвано. За період подружнього життя сторонами було набуте майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Позивач просила суд поділити майно, яке було набуте ними за час шлюбу, а саме визнати за нею право приватної власності на 1/2 частку нерухомого майна, що в цілому складається з житлового будинку і господарчих будівель та споруд, загальною площею 53,81 кв.м, житловою площею 20,23 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати спільною сумісною власністю їх з позивачем подружжя нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2, а також визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, посилаючись на те, що, що у період шлюбу з позивачем вони суттєво поліпшили вищевказане нерухоме майно - збільшили площу будинку, добудувавши його та здійснивши прибудову приміщень кухні, санвузлу і ванної кімнати, провівши водопостачання, каналізацію, змінивши полове покриття і дах, збудувавши капітальні господарчі будівлі та споруди, змінивши земляну поверхню двору на тротуарну плитку.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частку нерухомого майна, що в цілому складається з житлового будинку і господарчих будівель та споруд, позначене на плані: під літ. "А" - житловий будинок, загальною площею 53,81 кв.м, житловою площею 20,23 кв.м, під літ. "Б" - сарай, під літ. "В" - літня кухня, під № 1 - цистерна, і розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає 1/2 частині зазначеного нерухомого майна, в порядку поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керуючись положеннями ст.ст. 60, 69, 70 СК України, виходив із того, що нерухоме майно було придбане сторонами під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, який є дійсним, а тому воно підлягає поділу.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності і розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.