Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2014 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь 20 319,50 грн, з яких 19 819,50 грн - вартість відновлювального ремонту, 500 грн - витрати на відвідування експертної установи та страхової компанії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 лютого 2012 року близько 09 години 30 хвилин відповідач, керуючи автомобілем "Seat Toledo", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Києві на Харківській площі, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "Skoda Fabia Classik", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого останній здійснив зіткнення з автомобілем "Mercedes-Benz Vito", д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

В результаті ДТП належний позивачу автомобіль отримав значні механічні пошкодження заднього бампера та кришки багажника.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2012 року в справі № 3-1822/2012 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до калькуляції вартості відновлювального ремонту від 06 квітня 2012 року № 7031, наданого ЗАТ УППЗ "Експерт-Сервіс", вартість ремонту складає 19 819,50 грн.

Також ОСОБА_4 понесені витрати на поїздки до експертної установи та страхової компанії, загальна вартість яких становить 500 грн.

Крім того, позивач зазначав, що він неодноразово звертався до ПрАТ "АСК "Інтер Транс Поліс" із заявою здійснити виплату страхового відшкодування, проте страхова компанія страхове відшкодування не виплатила.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_5 вищезазначені грошові кошти.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2014 року, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5, а не до належного відповідача - ПрАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс", з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів і не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.