Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2014 року,

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Між ОСОБА_1 та ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" існують цивільні правовідносини, за якими позивач надає ОСОБА_1 послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, які відповідачка зобов'язувалася своєчасно оплачувати за встановленими тарифами у строки й на умовах, передбачених договором.

ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" здійснювало постачання теплової енергії та гарячого водопостачання до зазначеної квартири.

У зв'язку з тим, що відповідачка не сплачує за надані їй послуги, утворилася заборгованість в розмірі 12 248,80 грн, яку позивач і просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з безпідставності позовних вимог.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Виконавцем послуг з постачання централізованого опалення до будинку, де проживає відповідач, є ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль".

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно акту, складеного працівниками КП "Дніпровський" від 17 вересня 2014 року та листа від 19 вересня 2014 року № 1-13/2035 адресованого ОСОБА_1, трубопровід стояка централізованого опалення у під'їзді, де мешкає відповідачка, демонтований від лежаку в підвальному приміщенні в 2010 році у зв'язку з встановленням у квартирах, що розміщені під квартирою ОСОБА_1, автономного опалення і централізованого теплопостачання до її квартири не подавалося.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 24, 25 "Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мережі забороняється.

Пунктами 25, 26 цих Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) , і здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії (далі - Комісія) для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення і постачання холодної та гарячої води виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Відповідно до положень чинного законодавства, зокрема законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності, вказана організація повинна мати відповідну ліцензію на виготовлення проекту індивідуального опалення.

Відповідно до п. 2.4.1 Порядку відключення разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньо будинкових систем газо- та електропостачання.

Таким чином, єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.

Вирішуючи справу, суди не надали належної оцінки доводам позивача про те, що акта про відключення споживача від мережі централізованого опалення комісією затверджено не було, тобто суди належним чином не з'ясували суттєві обставини справи про те чи було ОСОБА_1 дотримано встановлений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами належним чином не встановлені, судами порушено норми матеріального та процесуального права, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.