Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року,

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року, апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення суду першої інстанції було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року було відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалу апеляційного суду та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи ПАТ КБ "ПриватБанк" у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 18 серпня 2014 року представник ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав повний текст рішення суду першої інстанції і в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення позивач не навів переконливих доводів та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення у вищевказаній справі і було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Із матеріалів справи також вбачається, що повний текст рішення суду першої інстанції позивачем було отримано 18 серпня 2014 року.

Апеляційну скаргу на вказане судове рішення разом з клопотанням про поновлення строку ПАТ КБ "ПриватБанк" було надіслано до апеляційного суду 27 серпня 2014 року.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказував на те, що 12 листопада 2013 року у справі було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення і у порушення вимог ст. 222 ЦПК України копію повного тексту рішення суду першої інстанції позивач отримав несвоєчасно, а саме 18 серпня 2014 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що вказані обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 222 ЦПК України копії повного тексту рішення видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частини судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частини.

Суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та не врахував, що сама по собі присутність особи, яка бере участь у справі, під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення без своєчасного отримання копії повного тексту судового рішення унеможливлює як визначення необхідності подання апеляційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом апеляційної скарги згідно з вимогами ст. 295 ЦПК України.

Матеріали справи не містять відповідних розписок, які б підтверджували отримання особами, які брали участь у справі, копій повного тексту рішення у встановлений ст. 222 ЦПК України строк.

Таким чином, в апеляційного суду не було законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Також суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки доводам ПАТ КБ "ПриватБанк", з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У зв'язку з наведеним ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права і в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.