Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_4, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2014 року,

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" (далі - ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 25 лютого 2013 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики, за умовами якого останній отримав від товариства грошові кошти в розмірі 100 тис. грн, які зобов'язався повернути не пізніше 25 березня 2013 року в готівковій формі за місцем знаходження товариства. У порушення умов договору в установлений строк відповідач позику не повернув.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг за договором позики в розмірі 100 тис. грн та судові витрати.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2014 року, позов ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 100 тис. грн та 1 тис. грн на відшкодування сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн", суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором позики.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, пославшись на те, що суд повно та всебічно розглянув обставини справи, а позов доведено зібраними у справі доказами у їх сукупності, які є належними та допустимими.

Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна, тому що суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 25 лютого 2013 року між ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн" та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого, позикодавець, ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн", передав позичальнику, ОСОБА_3, грошові кошти в розмірі 100 тис. грн, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю позику у вказаному розмірі в строк і порядку, встановлені договором, тобто до 25 березня 2013 року (п. 1.1). Згідно з п. 2.1. цього договору факт отримання грошових коштів позичальником підтверджується розпискою, яка написана ОСОБА_3 у день підписання договору. Повернення позики здійснюється позичальником в готівковій формі за адресою: АДРЕСА_1.

У суді першої інстанції справа була розглянута в заочному порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Проте таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, відповідно до положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим апеляційний суд на вказані положення закону уваги не звернув та не врахував, що районним судом було ухвалено заочне рішення без участі відповідача, тому відповідач просив суд апеляційної інстанції виконати функції, передбачені процесуальним законодавством саме для суду апеляційної інстанції.

При цьому згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Отже, з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Так, в суді апеляційної інстанції відповідач, заперечуючи проти позову, просив витребувати докази, які б підтвердили, що він договір і розписку не підписував, грошових коштів не отримував.

При цьому апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про витребування касової книги за 25 лютого 2013 року щодо видачі грошових коштів з каси ТОВ "Сатурн Дистрибьюшн" щодо підтвердження отримання від позивача грошових коштів, чим порушив право відповідача на доведення своїх вимог, гарантованих ст. 129 Конституції України, ч. 4 ст. 10, ст. 303 ЦПК України.

Суд першої інстанції такі докази не досліджував, що в силу ч. 2 ст. 303 ЦПК України давало можливість апеляційному суду їх дослідити.

Отже, судові процедури не були справедливими до обох учасників процесу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вирішуючи спір, апеляційний суд на зазначені вище положення закону, обставини справи та доводи відповідача уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не врахував, що судом першої інстанції було ухвалено заочне рішення, у зв'язку з чим ОСОБА_3 не міг заявити клопотання й використав це право під час апеляційного розгляду справи (а.с. 80-82).

Разом з тим апеляційний суд у порушення ч. 1 ст. 303 ЦПК заявлені відповідачем клопотання належним чином не розглянув, ухвалу щодо вирішення питання про призначення експертизи взагалі не постановив та дійшов передчасного висновку про залишення в силі рішення суду першої інстанції, що свідчить про його необґрунтованість та незаконність.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.