6-39409св14 Про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - 04.03.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", треті особи - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова Група "ТАС") на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 23 вересня 2014 року; за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 23 вересня 2014 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 лютого 2012 року на 363 км автодороги Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля KIA Soul, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 Унаслідок вказаної ДТП вони, як пасажири автомобіля KIA Soul, отримали тілесні ушкодження.

Вказували, що ОСОБА_3 понесла витрати, пов'язані із придбанням ліків та лікуванням, на загальну суму 828 грн 90 коп., а ОСОБА_4 - 655 грн 37 коп. У зв'язку із лікуванням та тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_4 не міг займатися підприємницькою діяльністю, внаслідок чого втратив дохід у сумі 23 112 грн 13 коп. Крім того, внаслідок ДТП вони зазнали моральних страждань, розмір завданої моральної шкоди оцінюють у сумі 5 тис. грн кожному.

Відповідно до полісу від 10 грудня 2011 року цивільно-правова відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого автомобіля KIA Soul, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована власником автомобіля ОСОБА_3 у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - АТ "СК "АХА Страхування").

Згідно з полісом від 11 липня 2011 року цивільно-правова відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого автомобіля Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована власником автомобіля ОСОБА_6 у ПрАТ "Страхова Група "ТАС".

У зв'язку із цим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд стягнути зі страховиків ПрАТ "Страхова Група "ТАС", АТ "СК "АХА Страхування" відповідно: на її користь 828 грн 90 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, на його користь 23 767 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

У червні 2014 року позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд залишити позов в частині вимог до АТ "СК "АХА Страхування" без розгляду, вищевказані суми стягнути на їх користь з ПрАТ "Страхова Група "ТАС".

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 червня 2014 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_3 828 грн 90 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 23 767 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 23 вересня 2014 року рішення районного суду в частині стягнення з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральної шкоди змінено, зменшено суму відшкодування з 5 тис. грн до 2 550 грн на користь кожного. Скасовано рішення районного суду в частині стягнення з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 майнової шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 в частині стягнення з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 23 112 грн 13 коп. неотриманого доходу відмовлено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 655 грн 37 коп. на відшкодування майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення районного суду залишено без змін. Допущено поворот виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 червня 2014 року шляхом зобов'язання ОСОБА_3 повернути ПрАТ "Страхова Група "ТАС" 2 550 грн та зобов'язання ОСОБА_4 повернути ПрАТ "Страхова Група "ТАС" 25 662 грн 13 коп.

У касаційній скарзі ПрАТ "Страхова Група "ТАС", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким: відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині відшкодування половини обґрунтованих та документально підтверджених майнових витрат та моральної шкоди, розмір якої перевищує 1 275 грн; зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 повернути ПрАТ "Страхова Група "ТАС" безпідставно стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на їх користь понесені судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на його користь 23 112 грн 37 коп. неотриманого доходу, залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі в повному обсязі довели свої позовні вимоги, які підлягають задоволенню за рахунок страховика винного в ДТП ОСОБА_6

Скасовуючи рішення районного суду в частині стягнення з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 23 112 грн 13 коп. неотриманого доходу та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не надано доказів на підтвердження отриманого ним доходу у тому календарному році, у якому він був тимчасово непрацездатний. При цьому апеляційний суд погодився із висновком районного суду по те, що саме ПрАТ "Страхова Група "ТАС" повинно відшкодувати завдану позивачам майнову та моральну шкоду у повному обсязі ліміту відповідальності.

Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що 5 лютого 2012 року на 363 км автодороги Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече сталася ДТП за участю автомобіля KIA Soul, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 Унаслідок вказаної ДТП пасажири автомобіля KIA Soul ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.

Постановою начальника СВ Теребовлянського PB Управління МВС України Тернопільській області про закриття кримінальної справи від 24 вересня 2012 року кримінальну справу стосовно водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закрито у зв'язку із відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Крім того, цією постановою прийнято рішення про закриття кримінальної справи стосовно осіб, відповідальних за ремонт та утримання доріг, у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 288 КК України.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що причиною вказаної ДТП став виїзд автомобіля КІА Soul, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, на зустрічну сторону проїзної частини дороги, у результаті якого відбулося зіткнення із автомобілем марки Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, причиною якого з технічної точки зору є та обставина, що діями водія невстановленого автомобіля Nissan була створена аварійна дорожня ситуація для водія ОСОБА_5

Відповідно до полісу від 10 грудня 2011 року ОСОБА_3, як власник автомобіля, застрахувала цивільно-правову відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого автомобіля KIA Soul, реєстраційний номер НОМЕР_1, право на керування яким було надано ОСОБА_3, у АТ "СК "АХА Страхування".

Згідно з полісом від 11 липня 2011 року ОСОБА_6 застрахував цивільно-правову відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого автомобіля Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2, у ПрАТ "Страхова Група "ТАС".

Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

У порушення ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на зазначені норми закону та не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги про те, що оскільки внаслідок ДТП, вчиненої кількома джерелами підвищеної небезпеки, завдано шкоду третім особам - пасажирам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - страховик ПрАТ "Страхова Група "ТАС" відшкодовує лише половину завданої майнової та моральної шкоди, оскільки не враховано відповідальність іншої винної в ДТП особи - ОСОБА_6, який застрахував свою відповідальність у АТ "СК "АХА Страхування", проте за заявою позивачів їх вимоги до цього страховика залишені без розгляду.

Крім того, відповідно до ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Згідно з ч. 2 ст. 1198 ЦК України розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу доходів і зборів.

Скасовуючи рішення районного суду в частині стягнення з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_4 23 112 грн 13 коп. неотриманого доходу, апеляційний суд вказаних норм закону не врахував та не надав належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_4 перебував у стані тимчасової непрацездатності з 5 лютого 2012 року по 9 травня 2012 року (три місяці та чотири дні) та надав на підтвердження своїх вимог довідки органу доходів та зборів про дохід за 1-4 квартали 2011 року і 1-2 квартали 2012 року, тобто за час фактичного терміну перебування у зазначеному статусі, внаслідок чого прийшов до передчасного висновку про відмову у позові в цій частині.

Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, а рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.