Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 04 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, третя особа - Іваничівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою,

ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом до Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації мотивуючи свої вимоги тим, що він з 09 січня 1987 року працював на посаді вчителя української мови та літератури Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат. 30 серпня 2014 року його було звільнено з займаної посади у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ. Не погоджуючись із виданим наказом зазначає, що чисельність штату педагогічних працівників в Іваничівській спеціальній загальноосвітній школі - інтернат скорочена не була. Керівник вищевказаного закладу не повідомив його про майбутнє звільнення з займаної посади, не було запропоновано переведення на іншу роботу, не враховано його переважне право залишитись на роботі, та відсутність попередньої згоди на його звільнення профспілкового органу, також керівником закладу не було повідомлено Державну службу зайнятості про фактичне звільнення з роботи. Враховуючи уточненні позовні вимоги позивач просив поновити його на посаді вчителя Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 681,81 грн та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, а також витрати за надання правової допомоги в розмірі 1 000 грн.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 04 лютого 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат. Стягнуто з Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат в користь ОСОБА_2 12 681,81 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1 000 грн витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі Іваничівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що скорочення чисельності і штату працівників школи-інтернат на час звільнення позивача з роботи не було, а тому підстави для звільнення з роботи відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України - відсутні.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Іваничівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, третя особа - Іваничівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.