Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дітей, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015 року,

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що вони з ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 1995 року по 07 травня 2009 рік. Від цього шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року із ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 3/10 частини від його заробітку. Відповідач сплачує аліменти в мінімальному розмірі, проте має достатній високий дохід. З січня 2014 року по квітень 2014 року позивачка понесла додаткові витрати на дітей на оплату за навчання та придбання авіаквитків у розмірі 21 893 грн.

На підставі наведеного ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_5 додаткові витрати в розмірі 10 946 грн 50 коп., що становить Ѕ розміру витрат, понесених позивачем на дітей.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на дітей в розмірі 10 946 грн 50 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на дітей в розмірі 4 660 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 (v0003700-06) зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків.

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове рішення, яким позов задоволено частково, обґрунтовано виходив із того, що витрати понесені позивачем на придбання авіаквитків не є додатковими витратами на дитину у розумінні ст. 185 СК України, оскільки не пов'язані з розвитком дітей, їх оздоровленням чи навчанням.

Із матеріалів справи та змісту ухвалених судами рішень не вбачається, що апеляційним судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а рішення апеляційного суду у справі - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.