Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Україна", третя особа - ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги і моральної шкоди,

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Україна" (далі - ТОВ "Аскона-Україна"), у якому просив скасувати наказ від 04 березня 2014 року № 53-к про звільнення за прогул без поважних причин, змінити формулювання причин звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а саме звільнений за власним бажанням у зв'язку з порушенням ТОВ "Аскона-Україна" законодавства про працю; змінити дату звільнення з 28 березня 2014 року на день вирішення справи в суді; зобов'язати ТОВ "Аскона-Україна" нарахувати та виплатити заробітну плату у вигляді премії за листопад 2013 року в розмірі 6 124 грн 88 коп., за грудень 2013 року - 12 262 грн 14 коп., за січень 2014 року - 4003 грн 51 коп., за лютий 2014 року - 1 335 грн 61 коп., стягнути вихідну допомогу в розмірі трьох місячних заробітних плат - 19 219 грн 84 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу - 8 708 грн 99 коп., моральну шкоду - 5 000 грн та кошти за добові за відрядження - 700 грн. Вимоги обґрунтовував тим, що з 01 лютого 2012 року по 08 січня 2013 року він працював в ТОВ "Аскона-Україна" на посаді старшого менеджера з надання інформації. Наказом від 08 січня 2014 року № 114-к переведений на посаду менеджера з питань регіонального розвитку, а наказом від 19 березня 2013 року № 183/1-к переведений на посаду менеджера оптової торгівлі. Наказом від 24 березня 2014 року № 53-к його звільнено за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Вважав, що звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України відбулося неправомірно, оскільки він подавав ТОВ "Аскона-Україна" заяви про звільнення за п. 3 ст. 38 КЗпП України, які безпідставно залишено без відповіді. Посилаючись на викладене, просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

За змістом ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що вони відповідають вимогам матеріального й процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Україна", третя особа - ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги і моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.