Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "ПриватБанк" до відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання недійсними прилюдних торгів, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2014 року,

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 18 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за яким боржником отримано 150 тис. доларів США під 19,10 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 18 вересня 2012 року. У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором того ж дня ОСОБА_5 передала банку в іпотеку торгово-побутовий комплекс загальною площею 634,9 кв. м по АДРЕСА_1, уклавши відповідний договір. ОСОБА_5 неналежне виконувала грошові зобов'язання, у зв'язку з чим рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 березня 2010 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість в сумі 160 027,26 доларів США та 33 735 грн 20 коп. судових витрат. У межах виконавчого провадження приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція") відчужено торгово-побутовий комплекс з прилюдних торгів, що відбулися 11 січня 2012 року. Переможцем став ОСОБА_7, який придбав вказаний комплекс за 301 500 гри. Позивач вважає, що вказані прилюдні торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 33, ч. ч. 1, 3 ст. 39 та ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження". Предмет іпотеки, який забезпечував виконання зобов'язань третьої особи перед банком, реалізовано з прилюдних торгів за відсутності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки. Відчуження майна з прилюдних торгів є правочином. Оскільки такий правочин укладений без додержання вимог закону, тому з підстав, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 16, ст. 203 та ст. 215 ЦК України, позивач просив визнати недійсними прилюдні торги проведені Хмельницькою філією ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 11 січня 2012 року згідно протоколу проведення прилюдних торгів від 11 січня 2012 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 7 жовтня 2014 року провадження у справі в частині вимог до ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Хмельницької філії ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" закрито.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги проведені Хмельницькою філією ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 11 січня 2012 року згідно протоколу проведення прилюдних торгів від 11 січня 2012 року № 1923711.1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до реалізації нерухомого майна банк не скористався своїм правом на самостійне звернення стягнення на предмет іпотеки. Про уцінку майна банк був повідомлений 16 грудня 2011 року, заперечень до реалізації майна з других прилюдних торгів щодо неї не висловив. Таким чином, суд апеляційної інстанції, з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , правильно відмовив у задоволенні позову.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.