Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М. суддів: Амеліна В.І., Іваненко Ю.Г., Євграфової Є.П., Коротуна В.М., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року в справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до приватного підприємства "І-Макс Технології", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поступки боргу,

У грудні 2013 року Одеський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "І-Макс-Технології", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поступки боргу, № 05/03 від 22 липня 2013 року, укладеного між приватним підприємством "І-Макс-Технології" та ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність договору положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки зміст вказаного договору суперечить ч. 2 ст. 175 ГК України, ч. 3 ст. 512 ЦК України.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суди дійшли до висновків, що оскаржуваний правочин не вчинено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року касаційну каргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2014 року залишено без змін.

ОСОБА_6 звернулася до суду касаційної інстанції із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ст. ст. 203, 512 ЦК України, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 10 листопада 2014 року в справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до приватного підприємства "І-Макс-Технології", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поступки боргу, № 05/04 від 22 липня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

З роз'яснень викладених в п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) вбачається, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Постановляючи ухвали, на яку здійснюється посилання та про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовів про визнання недійсними подібних договорів поступки боргу, укладених між одними і тими ж самими особами.

Відсутні підстави вважати, що в даному випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм ст. ст. 203, 512 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки касаційний суд в обох випадках погодився з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог. Підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Одеського обласного центру зайнятості до приватного підприємства "І-Макс Технології", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поступки боргу, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.