Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства житлово-комунальна контора "Будівельник" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Хмельницька міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право на користування гуртожитком, за касаційними скаргами Хмельницької міської ради та Міського комунального підприємства житлово-комунальна контора "Будівельник" на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 листопада 2014 року,

У березні 2014 року Міське комунальне підприємство житлово-комунальна контора "Будівельник" (далі - МКП ЖКК "Будівельник") звернулося до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що гуртожиток по АДРЕСА_2 перебуває на балансі позивача. За даною адресою в кімнаті НОМЕР_1 зареєстровані, однак не проживають відповідачі, оскільки переїхали у реконструйовану квартиру АДРЕСА_1. Тому, на думку позивача, відповідачі втратили право на користування кімнатою НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в зв'язку з переїздом на інше місце проживання.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 вересня 2014 року позов МКП ЖКК "Будівельник" задоволено, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано такими, що втратили право на користування кімнатою НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_2. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 11 листопада 2014 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 вересня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, У задоволенні позову МКП ЖКК "Будівельник" відмовлено.

У касаційних скаргах Хмельницька міська рада та МКП ЖКК "Будівельник" просили скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 листопада 2014 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційних скарг та залишення без змін рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 листопада 2014 року, оскільки воно законне та обґрунтоване, так як відповідно до роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (v0002700-85) , у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк. Відповідно до ст. 107 ЖК України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за повідомленням управління житлово-комунального господарства від 10 листопада 2014 року № 14-14-1202 року, до цього часу реконструкція кімнати НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_2 згідно з виготовленої проектно-кошторисної документації сім'єю ОСОБА_4 не проведена. Декларація готовності квартир по АДРЕСА_2 після проведеної реконструкції підписана без врахування кімнати НОМЕР_1.

У наданих позивачем актах, складених представниками МКП ЖКК "Будівельник" від 22 червня 2012 року, від 21 березня 2014 року відсутні відомості щодо причин відсутності відповідачів у спірному жилому приміщенні. Акт, що складений членами наглядової ради з питань розподілу і утримання житла від 10 грудня 2013 року, містить лише інформацію про здійснення перевірки щодо встановлення факту проживання відповідачів по АДРЕСА_1.

Колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано вважала, що надані позивачем докази на обґрунтування своїх вимог не підтверджують безперервну відсутність відповідачів з червня 2012 року понад шість місяців без поважних причин у спірній кімнаті НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_2.

Доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Хмельницької міської ради відхилити.

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства житлово-комунальна контора "Будівельник" відхилити

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.