Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним,

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 27 червня 2012 року між його дружиною ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір позики на суму 26 160 грн, що є еквівалентом 3 210 доларів США, строком до 27 червня 2013 року. Позивач зазначав, що про зазначений договір він дізнався на початку вересня 2013 року, а також, що укладення договору позики на зазначену суму виходить за межі дрібного побутового, тому на укладення такого договору необхідна була його письмова згода, але договір був укладений без його відома.

На підставі наведеного, ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір позики від 27 червня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ст. 65 СК України не може бути застосована до даних правовідносин, що відповідає п. 25 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) .

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним, за касаційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.