Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки "Херсонське товариство взаємного кредиту", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Коршунова Людмила Анатоліївна, відділ державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області, про витребування майна із чужого володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2015 року,

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршуновою Л.А. видано кредитній спілці "Херсонське товариство взаємного кредиту" ( далі - КС "Херсонське товариство взаємного кредиту") свідоцтво про належність на праві власності нерухомого майна квартири АДРЕСА_4, яка належала позивачу на праві власності, у зв'язку з тим, що прилюдні торги з реалізації іпотечного майна не відбулися і стягувач - кредитна спілка - виявила бажання залишити за собою непродане майно боржника. ОСОБА_3 вважає, що квартира отримана у власність кредитною спілкою незаконно у зв'язку з тим, що була порушена процедура передачі майна в рахунок погашення боргу, а саме: акт про передачу майна стягувачу затверджено не уповноваженою посадовою особою, різниця між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягали стягненню за виконавчим документом, що становить 87 290 грн 33 коп., їй не перераховані.

Крім того, 13 серпня 2012 року апеляційним судом Херсонської області скасовано рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 8 грудня 2009 року, за яким було визнано дійсною угоду від 10 вересня 2009 року, укладену між КС "Херсонське кредитне товариство взаємного кредиту" та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про передання квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу кредитної спілки перед ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як вкладниками та визнано за останніми право власності на вказану квартиру в рівних частках. Ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11 травня 2012 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, від імені яких діяв ОСОБА_8, продали спірну квартиру ОСОБА_4

Посилаючись на порушення вимог закону при передачі нерухомого майна стягувачу, ОСОБА_3 просила визнати незаконний акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджений виконуючим обов'язки заступника начальника ВДВС Каховського МУЮ у Херсонській області 23 вересня 2009 року, складений в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису від 10 травня 2007 року № 1733, виданого приватним нотаріусом Семиженко О.В.; визнати недійсним свідоцтво про придбання майна, видане приватним нотаріусом Коршуновою Л.А. 24 вересня 2009 року НОМЕР_1, яким посвідчено передачу КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" у власність квартири АДРЕСА_2; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 АДРЕСА_3 шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання останнього звільнити зазначену квартиру; визнати за ОСОБА_3 право власності на вказану квартиру; стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Справа в апеляційному порядку переглядалася судами неодноразово.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2015 року рішення міського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що передача майна стягувачу в рахунок погашення боргу відбулася з додержанням положень ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", а тому у суду відсутні правові підстави для визнання такої передачі незаконною та визнання свідоцтва про придбання майна недійсним. Крім того, позивач не є власником цього майна, і це майно не є таким, що вибуло з володіння позивача поза його волею, а тому відсутні підстави для застосування норм ст. 388 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення районного суду, виходив із того, що у встановленому законом порядку та строк виконавчий напис нотаріуса та дії виконавчого органу щодо арешту та оцінки спірного майна, а також передача квартири на реалізацію у порядку, встановленому ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", не оспорені, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Судами установлено, що 10 травня 2007 року приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Семиженко О.В. відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_4, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, слід задовольнити вимоги КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" до ОСОБА_3 у розмірі 54 546 грн 67 коп.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2008 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" 48 239 грн збитків, судові витрати в розмірі 511 грн 26 коп.

У зв'язку з нереалізацією квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_3, у межах виконавчого провадження щодо виконання судового рішення КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" пропонує залишити за собою нереалізоване майно.

Відповідно до свідоцтва про придбання майна від 24 вересня 2009 року приватний нотаріус на підставі акта про передачу майна стягувачу у рамках погашення боргу посвідчила, що КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" належить на праві власності майно, яке складається з квартири АДРЕСА_4, у рахунок погашення боргу у розмірі 54 546 грн 67 коп.

Відповідно до відповіді ВДВС Каховського МУЮ від 17 березня 2014 року на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС "Херсонське товариство взаємного кредиту" боргів, яке відкрито 22 травня 2007 року та завершено 20 серпня 2009 року як фактично виконане державним виконавцем.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.

Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Таким чином, відповідач скористався наданим йому правом та письмово виявив бажання залишити за собою непродане нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Статтями 387, 391 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Проте посилання позивачки на норми ст. 388 ЦК України є необґрунтованими, оскільки позивач не є власником цього майна, і це майно не є таким, що вибуло з володіння позивача поза його волею.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Крім того, ОСОБА_3 зверталася до суду із заявою про розстрочку виконання виконавчого напису про стягнення боргу, що спростовує доводи позивачки про спірність суми заборгованості з виконавчого напису, оскільки із поданням такої заяви ОСОБА_3 фактично визнала суму боргу.

Таким чином, правильним є висновок судів про те, що доводи позивачки ОСОБА_3 про те, що їй не було відомо про виданий виконавчий напис нотаріуса, складений акт про передачу майна стягувачу та свідоцтва про придбання майна кредитною спілкою, є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами. Також відсутні підстави для визнання акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та свідоцтва про придбання майна незаконними.

Відповідно до виписки ПАТ "Ощадбанк" на поточний рахунок ОСОБА_3 були перераховані кошти у розмірі 27 813 грн 60 коп. як різниця надлишкових коштів з реалізації майна, що спростовує доводи позивачки про неотримання такої суми коштів.

За таких обставин правильним є висновок судів про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не було доведено порушення порядку передачі на реалізацію з прилюдних торгів предмета іпотеки та відсутність порушень прав позивачки при розрахунках за її боргами перед стягувачем за рахунок вартості отриманого ними майна. Також відсутні підстави для витребування у добросовісного набувача за відплатним договором купівлі-продажу спірної квартири та застосування п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судами повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні і обґрунтовані рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.