Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Амеліна В.І, Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_4, про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року,

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_4 належним чином не виконуються зобов'язання за кредитним договором від 22 листопада 2005 року, унаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 45 696, 53 доларів США, яка підлягає стягненню в солідарному порядку з боржника та поручителя - ОСОБА_5

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору поруки недійсним.

Позовні вимоги мотивував тим, що такий договір від імені банку було підписано неуповноваженою на те особою, крім того його не було ознайомлено з умовами кредитного договору.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року, позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 31 542,26 доларів США кредитної заборгованості.

У задоволенні решти позовних вимог та зустрічного позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до вимог ст. ст. 526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у строки визначені договором, при цьому, судами визначено розмір пені з урахуванням положень ст. 258 ЦК України.

Також судом враховано, що порука не припинена, оскільки відповідно до умов договору поруки, останній діє протягом п'яти років після закінчення терміну повернення кредиту.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходи з безпідставності та недоведеності вимог ОСОБА_5

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Судами попередніх інстанцій правильно визначено характер спірних правовідносин й вірно застосовані положення норм матеріального закону.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.