6-44332св14 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - 04.02.2015 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 5 листопада 2014 року,

У січні 2011 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії АБ "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 25 січня 2008 року, укладеного між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_3, остання отримала кредит у сумі 81 500 доларів США зі сплатою 11,9% річних з строком повернення по 24 січня 2011 року. Виконання умов указаного договору забезпечено договором поруки від 25 січня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_6 та окремими договорами іпотеки, укладеними того ж дня між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Неналежне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 1 червня 2013 року склала 78 601,02 доларів США та 573 458,82 грн. Оскільки відповідачі добровільно борг не сплатили, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося з указаним позовом.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 25 січня 2008 року в сумі 78 601,02 доларів США та 573 458,82 грн.

У рахунок погашення зазначеної заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 25 січня 2008 року - земельну ділянку загальною площею 0,1357 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Черкасько-Лозівською сільською радою, Дергачівського району Харківської області 31 травня 2005 року та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації за згодою між іпотекодавцем іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У рахунок погашення вказаної заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 25 січня 2008 року - земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Малоданилівською селищною радою, Дергачівського району Харківської області 13 листопада 2006 року та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 5 листопада 2014 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 25 січня 2008 року у розмірі 78 601,02 доларів США та 573 458,82 грн.

У рахунок погашення зазначеної заборгованості звернуто стягання за договором іпотеки від 25 січня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанка" та ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,1357 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Черкасько-Лозівською сільською радою, Дергачівського району Харківської області 31 травня 2005 року та встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У рахунок погашення вказаної заборгованості звернуто стягання за договором іпотеки від 25 січня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акта нa право власності на земельну ділянку, виданого Малоданилівською селищною радою, Дергачівського району, Харківської області 13 листопада 2006 року та встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник та його поручителі не виконують своїх зобов'язань за кредитним договором, договорами поруки, а тому ПАТ АБ "Укргазбанк" має право на стягнення заборгованості, яка утворилась та звернути стягнення на предмети іпотеки.

Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд посилався на те, що ОСОБА_5 є майновим поручителем, а тому зобов'язана нести відповідальність в межах вартості іпотечного майна.

Висновок апеляційного суду відповідає вимогам та матеріалам справи.

Установлено, що 25 січня 2008 року ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_3 уклали кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 81 500 доларів США на строк по 24 січня 2011 року зі сплатою 11,9% річних за користування кредитом.

Виконання умов указаного договору забезпечено договором поруки від 25 січня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 поручився перед ВАТ АБ "Укргазбанк" солідарно та в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Крім того між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_4 того ж дня укладено договір іпотеки, згідно якого останній передав у іпотеку банку належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,1357 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та між ВАТ АБ "Укргазбанк" та з ОСОБА_5, згідно якого остання передала у іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

Отже у силу того, що ОСОБА_5 договір поруки не укладала, а тому несе відповідальність лише а межах майна, переданого нею в іпотеку.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Однак, відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 у частині позовних вимог заявлених до нього та залишаючи рішення місцевого суду у цій частині без змін, апеляційний суд не вбачав збільшення відповідальності поручителя за укладеними додатковими з боржником угодами.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

У п.п. 3.3.1, 3.3.3 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі 2 264 доларів США по грудень 2010 року, а 24 січня 2011 року в розмірі 2 260 доларів США.

Згідно п. 7.2 договору поруки зміни і доповнення до дійсного договору приймаються за згодою сторін і укладаються в простій письмовій формі.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Закон пов'язує припинення договору поруки із сукупністю двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін.

Зміна договору - це трансформація будь-якої або декількох умов, які складають зміст договору.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (частина перша статті 628 ЦК України).

Установлено, що 31 січня 2008 року ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 25 січня 2008 року, якою внесли зміни до п. п. 3.3.3 пункту 3.3 договору та змінили порядок зарахування сплачених за кредитним договором коштів, згідно якого повернення суми кредиту здійснюється щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, окрім грудня 2008 року та січня 2009 року, і по грудень 2010 року включно - в розмірі неменше 1\36 від суми отриманого кредиту, що становить 2 264 долари США, а останній платіж 24 січня 2011 року -

2 260 доларів США. Повернення суми кредиту за листопад 2008 року та грудень 2008 року виконати не пізніше 27 січня 2009 року в сумі 4 528 доларів США".

За умовами додаткової угоди від 18 лютого 2009 року, укладеної між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3, сторони погодили, що з моменту укладання додаткової угоди отримані від позивальника кошти направляються банком в першу чергу для оплати простроченої суми комісійних платежів, потім - простроченої заборгованості по процентах за кредит, потім простроченої заборгованості по кредиту, потім - строкової заборгованості по нарахованим комісіям, потім - по строковій заборгованості по процентах за кредит, потім строкової заборгованості по кредиту.

Тобто, зазначені зміни направлені в першу чергу на задоволення нарахованих банком сум за наданий кредит, а не на погашення тіла кредиту, з суми якого відбуваються подальші нарахування.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо збільшення обсягу його відповідальності, а саме збільшено період за який нараховуються відсотки, змінено порядок зарахування платежів, суд апеляційної інстанції у порушення ст. 303, 316 ЦПК України не зазначив мотиви відхилення апеляційної скарги в цій частині, а обмежився посиланням на те, що збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося.