Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що перебував з відповідачем у трудових відносинах і при виконанні трудових обов'язків внаслідок шкідливих умов праці у нього виникли професійні захворювання. Висновком медико-соціальної експертної комісії від 9 жовтня 2013 року йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності первинно та друга група інвалідності, у зв'язку з чим йому завдано моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") на його користь 40 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на його користь 6 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що оскільки висновком медико-соціальної експертної комісії від 9 жовтня 2013 року позивачу було встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, тому наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої судами визначено з урахуванням вимог ст. 237-1 КЗпП України.

При цьому апеляційний суд, врахувавши положення ст. 1219 ЦК України, вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 310 ЦПК України.

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відхилити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.