Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Черненко В.А., Лесько А.О., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним, визнання права власності на житло за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року, -

У квітні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з указаним позовом, в якому просили визнати договір міни від 11 лютого 1998 року таким, що відбувся та дійсним, визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 з розміром часток - по 1/3 частині квартири за кожним.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 11 лютого 1998 року через Полтавську філії Товарної біржі "Українська біржа нерухомості" вони уклали з ОСОБА_7 договір міни квартири АДРЕСА_2, яка належала їм на праві власності, на квартиру АДРЕСА_1, яка належала відповідачу. Вказували, що не мають можливості скористатися своїм правом власності на спірну квартиру, оскільки свого часу не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,80 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, що складається з: коридор (1), площею 7,7 кв. м, туалет (2), площею 1,1 кв. м, ванна (3), площею 2,1 кв. м, кухня (4), площею 5,4 кв. м, кімната (5), площею 10,1 кв. м, кімната (6), площею 16,7 кв. м, кімната (7), площею 9,7 кв. м, кімната (8), площею 6,6 кв. м, шафа (9), площею 0,3 кв. м, шафа (10), площею 0,3 кв. м, балкон, площею 0,8 кв. м, відділення сараю у підвалі, площею 4,4 кв. м.

Встановлено розмір ідеальних часток приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 1/3 частині кожному.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Зокрема, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що договір міни, на момент його укладення, потребував нотаріального посвідчення відповідно до норм ЦК України (435-15) , оскільки Закон України "Про товарну біржу" (1956-12) є спеціальним нормативним актом щодо визнання правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним стосовно укладення договорів для яких спеціальними нормами є ЦК України (435-15) . Спірний договір нотаріально посвідчений не був. Крім того, позивачами не було надано належних доказів того, що ОСОБА_7 ухилявся від нотаріального посвідчення договору.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.