Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2014 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання недійсним договору дарування, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23 вересня 2009 року, між нею та ОСОБА_5 було укладено договір дарування права власності на майновий пай КСП "Працівник" с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області.

Вказуючи, що спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки був укладений нею під впливом тяжких для неї обставин, позивачка помилялась щодо обставин, які мають істотне значення при укладанні договору дарування та сторони не досягли згоди про всі його умови, позивачка на підставі ст. ст. 212- 215, 229- 230, 717 ЦК України, просила визнати недійсним договір дарування, укладений 23.09.2009 року, між нею та ОСОБА_5

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування, укладений 23.09.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчений в реєстрі нотаріальних дій за № 624 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_7 з моменту його вчинення.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження апеляційного суду і при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми процесуального та матеріального права.

Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що спірний договір дарування укладений згідно з вимогами чинного законодавства, підстав для визнання його недійсним немає.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.