Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 4 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 березня 2014 року,

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вироком Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2012 року відповідача визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 15 тис. грн, задоволено його цивільний позов про стягнення з відповідача 5 034 грн 47 коп. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 червня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_5 про застосування до нього амністії, вирок суду від 22 лютого 2012 року скасовано, звільнено відповідача від кримінальної відповідальності та закрито провадження у справі.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідача на його користь 5 034 грн 47 коп. на відшкодування майнової шкоди та 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 4 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 березня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 034 грн 47 коп. на відшкодування майнової шкоди, 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та судовий збір у розмірі 114 грн 70 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), у тому числі, дослідивши матеріали кримінальної справи, за якою ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 червня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_5 про застосування до нього амністії, звільнено його від кримінальної відповідальності та закрито провадження у справі, дійшов до правильного висновку про те, що відповідач своїми неправомірними діями завдав майнової та моральної шкоди позивачу, між ними є причинний зв'язок.

Розмір шкоди судом визначено згідно з вимогами закону та доказаності.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 4 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.