Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, про припинення права власності, визнання права власності, виділення в натурі частки із права спільної власності та виплату компенсації за відхилення від ідеальної частки за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_6, на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року,

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй належить на праві спільної часткової власності 39/100 частин житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1, ОСОБА_5 належить на праві спільної часткової власності 61/100 його частина. Між сторонами проведено реальний поділ будинку. Позивачу належать приміщення другого поверху, сходова клітка та частина підвалу. У будинку наявне горище, що складається із двох частин, які між собою не поєднані. Площа горища над першим поверхом становить 51 кв.м. Ця частина горища межує з приміщеннями другого поверху будинку, що належать позивачу. Вказану частину горища просить виділити їй у натурі. Також існує інша частина горища площею 73,2 кв.м, розташована над другим поверхом будинку. Враховуючи, що частина горища, яке вона просила виділити їй у власність, становить 41/100 частину від усього горища, тобто перевищує частку позивача в ньому на 2/100 частини, просила припинити право власності ОСОБА_5 на 2/100 частин горища та визнати право власності на них за нею.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій представником, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі доказів, наданих сторонами й належним чином оцінених судом (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що припинення права власності завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки за умов задоволення позову, відповідача було б позбавлено можливості користуватися приміщенням горища над першим поверхом, яке є допоміжним приміщенням для його квартири.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.