Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Висоцької В.С., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міжгірської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2014 року, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 листопада 2014 року,-

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на користь позивача середній заробіток головного лікаря Міжгірської районної лікарні за час вимушеного прогулу із 02 вересня 2013 року по день прийняття судового рішення; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міжгірської райдержадміністрації в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із 02 вересня 2013 року по 05 червня 2014 року в сумі 53 375,46 грн без врахування обов'язкових платежів до фондів соціального страхування та 15 000 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 листопада 2014 року рішення районного суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення апеляційного суду, змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та вирішив спір по суті.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що в даному провадженні, за правилами ст. 236 КЗпП України, не можна провести грошове стягнення, оскільки відділ охорони здоров'я Міжгірської РДА, який поновив позивача на посаді головного лікаря Міжгірської районної лікарні та нарахував йому заробітну плату за час вимушеного прогулу до участі у справі не був залучений. Зазначив, що в даному випадку має місце порушення процесу, а не закону. При цьому, ОСОБА_4 не позбавлений права та можливості звернутися до суду з відповідною заявою про виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку з підстав невиконання рішення суду.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.