Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2014 року,

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 11 лютого 1977 року працював у ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". 5 січня 2012 року він був звільнений за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, проте розрахунок при звільненні було проведено не у повному обсязі. Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2014 року стягнуто з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на його користь індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 1 березня 2003 року по 5 січня 2012 року у сумі 1070 грн 60 коп.

У зв'язку із несплатою відповідачем всіх належних йому сум заробітної плати при звільненні, позивач просив суд стягнути з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 111 846 грн 35 коп., 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 серпня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 498 грн 48 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2014 року рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на користь ОСОБА_4 200 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити вказані судові рішення та задовольнити позов повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позов, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що оскільки роботодавець не виплатив працівнику належні йому суми у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, з нього на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому суд вірно керувався ч. 2 ст. 117 КЗпП України та, встановивши, що рішенням суду, що набрало законної сили, позов ОСОБА_4 про стягнення сум, не виплачених при звільненні, задоволено частково, визначив розмір середнього заробітку із врахуванням принципу співмірності.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди апеляційним судом визначено на підставі наданих доказів та положень ст. 237-1 КЗпП України, виходячи з принципів розумності та справедливості.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 серпня 2014 року у нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.