Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Альфа Страхування") до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року,

У квітні 2014 року ПрАТ "СК "Альфа Страхування" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 травня 2012 року по вул. Декабристів, 5 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного ОСОБА_4 автомобіля Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням, та автомобіля Jeep Compass, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_6, під її керуванням. Унаслідок вказаної ДТП належному ОСОБА_6 автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 7 червня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_6 звернулася до свого страховика, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна"), із заявою про виплату страхового відшкодування, останнє здійснило виплату потерпілій у сумі 42 014 грн 53 коп.

15 січня 2013 року ПрАТ "СК "Альфа Страхування", яким відповідно до полісу застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, на вимогу ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" оплатила у порядку регресу страхове відшкодування з урахуванням визначеної договором страхування франшизи у розмірі 41 014 грн 53 коп.

Позивач вважав, що вказана сума є майновою шкодою, понесеною товариством, та має бути відшкодована відповідачем у порядку регресу, оскільки ОСОБА_4 не повідомив страховика про настання страхового випадку у встановлений законом порядку та строк.

У зв'язку із цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 41 014 грн 53 коп. на відшкодування майнової шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року, позов ПрАТ "СК "Альфа Страхування" задоволено. Стягнуто ОСОБА_4 на користь ПрАТ "СК "Альфа Страхування" 41 014 грн 53 коп. на відшкодування майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач, спричинивши ДТП та не повідомивши свого страховика про настання страхового випадку, зобов'язаний на підставі абзацу "ґ" пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у порядку регресу відшкодувати позивачу витрати на страхове відшкодування.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач здійснив телефонний дзвінок страховику з місця ДТП, були предметом перевірки та дослідження судами і не знайшли свого підтвердження. Тобто, відповідач не довів своїх заперечень проти позову, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), натомість позивач надав докази того, що страхувальник його не повідомив про ДТП.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.