Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та відновлення системи централізованого опалення за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" на рішення Яворівського районного суду Львівської області від

4 березня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 7 жовтня 2014 року,

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" (далі - ТОВ НВФ "Енергія-Новояворівськ") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та зобов'язані солідарно оплачувати надану теплову енергію, яку воно постачає. Відповідачі зобов'язання не виконують, утворилась заборгованість у розмірі 8 935 грн 52 коп. Крім цього, відповідачі самовільно без дотримання встановлених законодавством норм і правил, відокремили належну їм квартиру від централізованого опалення. Оскільки від оплати заборгованості відповідачі ухиляються, позивач просив стягнути з них на його користь вказану суму заборгованості, а також відновити систему централізованого опалення у належній їм квартирі.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 4 березня 2014 року, з урахуванням ухвали цього суду від 4 березня 2014 року про виправлення описки, позов ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ "Енергія-Новояворівськ" заборгованість за надану теплову енергію за період з 1 вересня 2010 року по 23 травня 2012 року у розмірі 8 430 грн 53 коп. У решті позовних вимог ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 7 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ "НВП "Енергія-Новояворівськ" заборгованості за надану теплову енергію за період з 1 вересня 2010 року по 23 травня 2012 року у розмірі 8 430 грн 53 коп. та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Енергія-Новояворівськ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі встановили автономне опалення у належній їм квартири на законних підставах та відповідно до норм чинного законодавства. Факт від'єднання квартири відповідачів від централізованого опалення та гарячого водопостачання встановлено актом від 23 травня 2012 року, тому з відповідачів слід стягнути в солідарному порядку заборгованість в межах строку позовної давності, з дати, що передує встановленню такого факту, тобто з 1 вересня 2010 року.

Скасовуючи рішення суду в задоволеній частині позову та відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив із того, що підстав для стягнення заборгованості з відповідачів відсутні, оскільки належна їм квартира відключена від централізованого опалення з часу вчинення таких дій, а не з часу затвердження про це акту.

Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна, тому що апеляційний суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 28 квітня 2004 року № 232 ОСОБА_4 отримала дозвіл на влаштування автономної системи теплопостачання і газифікацію автономного котла та отримання технічних умов на влаштування автономного опалення.

12 травня 2004 року ОСОБА_4 отримала у МДКП "Новояворівськтеплокомуненерго" технічні умови про порядок відключення централізованої системи опалення та встановлення автономного опалення, які не обмежені терміном своєї дії у часі.

22 жовтня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" з заявою про відключення квартири від централізованого опалення, проте їй було відмовлено.

Актом обстеження квартири на предмет функціонування системи централізованого опалення та гарячого водопостачання від 23 травня 2012 року встановлено факт наявності у квартирі індивідуального опалення та факт від'єднання квартири від централізованого опалення.

Відмовляючи у позові, апеляційний суд вважав, що відповідачі від'єднались від централізованого опалення на законних підставах, квартиру не обладнано засобами теплопостачання, такі послуги відповідачам не надаються, тому відсутні підстави для стягнення з них заборгованості.

Проте апеляційний суд не звернув уваги на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила).

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пункту 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 (1268-2007-п) ) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) ), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Таким чином, аналіз норм з точки зору їх дії в часі дає підстави для висновку про те, що на момент відмови відповідачем у відключенні квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 (1268-2007-п) , і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" (z1478-05) у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за № 1320/14587 (z1320-07) . Указаними нормативно-правовими актами передбачається надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6 - 95 цс 12 від 26 вересня 2012 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України зазначене не врахував, не звернув уваги, що відповідачі відключились від системи централізованого теплопостачання у 2009 році, тобто, коли окрему квартиру відключати від мереж центрального опалення було заборонено.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що, крім опалення квартири, позивач надає відповідачам послуги з опалення інших приміщень в будинку.

Таким чином, висновки апеляційного суду про те, що немає підстав для стягнення заборгованості з відповідачів, є передчасними.

За таких обставин, коли не встановлені фактичні обставини, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого судового рішення із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 7 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.