Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2014 року,

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 22 440 доларів США зі сплатою 14 % річних, строком до 5 грудня 2017 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 5 грудня 2007 року позивач уклав з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір іпотеки, за яким у іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1. 20 березня 2014 року до позичальника та до іпотекодавців банк звертався з вимогами про погашення заборгованості за кредитом та процентами, попереджав їх про звернення до суду. Позичальник та іпотекодавці на листи не відреагували і прострочену заборгованість не погасили. Станом на 25 квітня 2014 року заборгованість за кредитним договором склала 28 233 доларів 80 центів США, що є еквівалентом 321 391 грн 02 коп.

Ураховуючи викладене, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове про задоволення його позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що квартира, яка є предметом іпотеки відповідає вимогам щодо нерухомого житлового майна, передбаченим Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , оскільки загальна площа обтяженої квартири складає 47,10 кв. м, тобто є меншою за площу, коли Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) допускається звернення стягнення (площа не перевищує 250 кв. м).

Крім того, відповідачі проживають і зареєстровані у спірній квартирі, що убачається з відповідей на запит місцевого суду адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Чернівецькій області.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.