Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредитного договору недійсним та його розірвання за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року,

У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 12 вересня 2008 року, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, уточнивши позовні вимоги, банк просив стягнути з відповідача 430 569 грн 70 коп.

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк" про визнання кредитного договору недійсним та його розірвання, посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору його було введено в оману щодо суми та умов кредиту, також зазначав про несправедливість умов вказаного договору.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року, позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 224 044 грн 07 коп. У решті позову ПАТ "Універсал Банк" та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Універсал Банк", суди, виконавши вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України, згідно з якою висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, допустив заборгованість, яка стягнута в розмірі, що відповідає вимогам закону та умовам договору.

При цьому, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним та його розірвання, суди, правильно з'ясувавши фактичні обставини та дослідивши надані докази, вірно застосували положення умов договору, Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , ст. ст. 203, 215, 651 ЦК України про відсутність підстав для одночасного розірвання кредитного договору та визнання його недійсним, тобто ОСОБА_4 своїх вимог не довів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.