Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною і виконання батьківських обов'язків за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 1 березня 2005 року з відповідачкою було укладено шлюб, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2012 року. Від шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку залишено проживати з матір'ю. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 позбавила його можливості бачитися з дочкою, у зв'язку з чим він звертався до комісії з питань захисту прав дитини міського виконавчого комітету, яка своїми рішеннями від 7 червня 2012 року та від 23 жовтня 2012 року визначила порядок його участі у вихованні дочки у встановлені дні в присутності відповідачки. Проте ОСОБА_5 не виконує зазначених рішень, нерегулярно, на свій розсуд, дає можливість бачитися з дитиною по кілька хвилин, при цьому попередньо намовляє дочку проти нього.

Вважав, що такі зустрічі травмують дитину, тому просив суд зобов'язати відповідачку надати йому можливість спілкуватися з дочкою без її присутності в середу та неділю з 17 год. до 19 год. Та особисто приводити й забирати у визначені дні та години за місцем його проживання АДРЕСА_1.

У березні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною і виконання батьківських обов'язків, посилаючись на те, що 27 березня 2012 року відповідач поміняв замки в їхній спільній квартирі АДРЕСА_1, де вони проживали разом, спакував її та дочки речі й вивіз до своєї матері, після чого коли він приходив до дитини в школу-садок вона лякалась, виходила з рівноваги, плакала. По результатах обстеження дочки під час розгляду питання участі батька у вихованні дитини, комісія вирішила його участь у вихованні в присутності матері, однак відповідач рідко зустрічався з дочкою, оскільки не вміє з нею спілкуватись.

Вважала, що ОСОБА_4 після розірвання шлюбу між ними не виконує своїх батьківських обов'язків, не надає коштів на утримання дитини, які вона була змушена стягувати в судовому порядку, наполягала на участі батька у вихованні дитини в її присутності, тому просила суд визначити спосіб його участі у встановлені комісією з питань захисту прав дитини дні щосереди з 17 год. до 20 год. першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділю місяця з 17 год. до 20 год.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2014 року зазначені вище позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Встановлено наступний порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, надавши можливість зустрічатися з дочкою щосереди з 17 год. до 19 год.; першу та третю суботу, другу та четверту неділю місяця з 17 год. до 19 год., у присутності матері, у межах міста на вибір і погодження обох батьків. У решті позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням положень ст. 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 19, 158, 159 СК України та висновку комісії з питань захисту прав дитини, і в інтересах дитини, визначив порядок участі батька у вихованні малолітньої дочки в присутності матері.

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.