Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до громадської організації садівницьке товариство "Авіатор" Національного авіаційного університету, третя особа - публічне акціонерне товариство "Київобленерго", про зобов'язання укласти договір за касаційною скаргою громадської організації садівницьке товариство "Авіатор" Національного авіаційного університету на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником садових будинків АДРЕСА_1 на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області та розташовані на земельних ділянках, до яких підведено та підключено електропостачання. Послуги з енергопостачання їй надаються, вона їх оплачує, однак оформити такі відносини в межах відповідного договору з відповідачем не вдається, не дивлячись на її неодноразові звернення до останнього.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд зобов'язати громадську організацію садівницьке товариство "Авіатор" Національного авіаційного університету (далі - ГО СТ "Авіатор" НАУ) укласти договори на користування електричною енергією садових будинків АДРЕСА_1 на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області з їх власником.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ГО СТ "Авіатор" НАУ укласти договори на користування електричною енергією в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , з ОСОБА_3 у садових будинках: АДРЕСА_1 на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області.

У касаційній скарзі ГО СТ "Авіатор" НАУ просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що бездіяльністю відповідача порушено права ОСОБА_3 щодо укладення договорів на електропостачання, послуги якого вона сплачує відповідачу.

Проте погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають; суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому порушили норми як процесуального, так і матеріального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_3 є власником садових будинків АДРЕСА_1 на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області та розташовані на земельних ділянках, до яких підведено та підключено електропостачання. Послуги з енергопостачання їй надаються, вона їх оплачує, однак відповідних договорів на постачання електроенергії з нею не укладено.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що нова електроустановка замовника приєднана або потужність для діючої електроустановки споживача збільшена в установленому законодавством порядку.

Однак суд, зобов'язавши ГО СТ "Авіатор" НАУ укласти договори на користування електричною енергією, не звернув уваги на те, що остання відповідно до Закону України "Про енергетику" (575/97-ВР) не являється енергопостачальником, оскільки енергопостачальниками визнаються учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам.

З матеріалів справи вбачається, що СТ "Авіатор" НАУ є громадською організацією і отримує електроенергію на підставі договору, укладеного 15 жовтня 2010 року із закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго".

Крім того, висновок судів про те, що ОСОБА_4 являється членом садівницького товариства не відповідає обставинам справи і ґрунтується лише на довідці, виданій профспілковим комітетом НАУ.

Разом з тим суди не звернули уваги на те, що позивачка не надала доказів того, що в передбаченому Статутом товариства порядку зверталась із заявою про включення її до членів товариства, сплачувала вступні чи щомісячні внески, чи є в неї членська книжка садовода, що має підтверджуватись протоколами загальних зборів товариства.

Зазначені обставини залишилися поза увагою суду.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

У порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України суди зазначених вимог закону не врахували; не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин; не встановили статус ГО СТ "Авіатор" НАУ, тобто чи є воно виробником або постачальником послуг; не звернули увагу, що ОСОБА_3 не надала суду належних доказів, які б підтверджували її членство в садовому товаристві та дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позову.

Разом з тим, суд у порушення вимог Закону України "Про громадські об'єднання" (4572-17) втрутився в діяльність громадської організації, змусивши її укласти вкрай невигідні договори, за якими утримання належних позивачу будинків відбуватиметься за рахунок споживання тієї кількості електричної енергії, за яку сплатили члени товариства.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу громадської організації садівницьке товариство "Авіатор" Національного авіаційного університету задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.