Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

Коротуна В.М., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2014 року,

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 серпня 2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "СК "ВУСО"), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого страхувальником є ОСОБА_3, застрахованим транспортним засобом - автомобіль "Mitsubishi Lancer 1.5", державний номерний знак НОМЕР_1, а страховим випадком, зокрема, - викрадення (угон) транспортного засобу під час його знаходження в будь-якому місці, в будь-який час доби. 17 вересня 2008 року в період з 18 год. 50 хв. до 19 год. біля будинку № 21 по просп. Леніна у м. Миколаєві викрадено зазначений автомобіль.

Постановою Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 27 вересня 2008 року порушено кримінальну справу за фактом викрадення даного автомобіля. 19 серпня 2008 року він звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування та передав його представнику технічний паспорт на зазначений автомобіль, два комплекти ключів, два комплекти брелоків сигналізації "Пантера", що підтверджується актом прийому-передачі, але відповідачем у виплаті страхового відшкодування відмовлено, посилаючись на ненадання повного комплекту оригінальних ключів.

Таку односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором страхування позивач вважав безпідставною і просив стягнути на його користь 130 162 грн 80 коп. страхового відшкодування.

Справа розглядалася судами неодноразово.

рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 серпня 2008 року № 644/786-К786, що був укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3, суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 19 серпня 2008 року № 030995-02-15-01 у розмірі 124 620 грн 38 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2013 року змінено.

Стягнуто з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 124 620 грн шляхом перерахування коштів на рахунок 29099420130004 в ПАТ "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023) у погашення заборгованості за кредитним договором від 19 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3

У іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року касаційну скаргу ПрАТ "СК "ВУСО" задоволено частково. рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2014 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПрАТ "СК "ВУСО" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга ПрАТ "СК "ВУСО" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Установлено, що 19 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 644/786-К786 на придбання автотранспортного засобу.

19 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "ВУСО" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (а. с 67, т. 1).

Відповідно до розділу 2 договору страхування страхове відшкодування належить до виплати на користь вигодонабувача ПАТ "Укрсоцбанк".

Станом на 07 червня 2013 року заборгованість ОСОБА_3 за договором кредиту становить 389 013 грн 53 коп.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Установлено, що матеріали справи містять докази страхового випадку.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України "Про страхування".

За змістом наведених законів України випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Із матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач ПАТ "Укрсоцбанк" залучений до участі у справі як третя особа та згідно зі ст. 34 ЦПК України самостійних позовних вимог до страховика про стягнення на його користь страхової виплати не заявив.

Хоча у даній справі вигодонабувач повинен був звернутися до суду із самостійними позовними вимогами.

Отже, у суду не було правових підстав для стягнення страхової суми на користь третьої особи, яка не уповноважувала позивача представляти її інтереси в суді. Стягувати страхову виплату зі страховика в даному випадку є правом вигодонабувача.

Крім цього, ОСОБА_3 також не порушував питання про стягнення страхового відшкодування на користь вигодонабувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити.

рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.