Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В., Колодійчука В.М., Фаловської І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом державного підприємства "Калуське лісове господарство" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, спричинених внаслідок порушення лісового законодавства, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2014 року,

В січні 2014 року державне підприємство "Калуське лісове господарство" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, спричинених внаслідок порушення лісового законодавства.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що ОСОБА_6 12 листопада 2013 року вчинив незаконну рубку тридцяти чотирьох дерев граба в квадраті 21 виділу № 1 Войнилівського лісництва, загальним об'ємом - 2,686 м. кубічних. 20 листопада 2013 року лісничим державного підприємства "Калуське лісове господарство" ОСОБА_7 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_6 за ст. 65 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь державного підприємства "Калуський лісгосп" 6101 грн 65 коп. завданих збитків та судові витрати у справі.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 101 грн 65 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків та 351 грн 20 коп. судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення міськрайонного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2013 року ОСОБА_6 вчинив порубку 34 дерев граба в квадраті 21 виділу № 1 Войнилівського лісництва, загальним об'ємом 2,686 м. кубічних, за що останнього 20 листопада 2013 року постановою лісничого державного підприємства "Калуське лісове господарство" ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 119 грн за ст. 65 КУпАП України.

Згідно наданих позивачем відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки від 13 листопада 2013 року, розмір заподіяної ОСОБА_6 шкоди становить 6 101 грн 65 коп. (а.с. 6).

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року постанову лісничого державного підприємства "Калуське лісове господарство" ОСОБА_7 від 20 листопада 2013 року скасовано, провадження у справі відносно ОСОБА_6 закрито.

Ухвалюючи у справі судове рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його безпідставності та необґрунтованості.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився та ухвалив у справі нове рішення про задоволення позову. При цьому, апеляційний суд керувався нормами ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, за якими відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України, та виходив з доведеності факту самовільної порубки дерев ОСОБА_6 і порушення лісового законодавства останнім, що призвело до матеріальних збитків.

При встановленні факту порушення відповідачем лісового законодавства, апеляційний суд посилався на протокол від 12 листопада 2013 року, складений майстром лісу Войнилівського лісництва ОСОБА_8 про адміністративне правопорушення ОСОБА_6, передбачене ст. 65 КУпАП України; польову перелікову відомість самовільної порубки дерев кварталу 21, виділ № 1, Войнилівського лісництва; план-схему ділянки самовільної порубки (а.с. 58); власноручні пояснення ОСОБА_6 від 12 листопада 2013 року про те, що ним зрізано тонкі дерева граба при здійсненні просвітлення біля свого городу (а.с. 8), пояснення майстра лісу Войнилівського лісництва ОСОБА_8 від 13 листопада 2014 року та пояснювальну записку лісничого ОСОБА_7 від 13 листопада 2014 року про вчинення ОСОБА_6 самовільної порубки дерев граба у кварталі 21 виділу № 1 Войнилівського лісництва (а.с. 9-10).

Наявні в матеріалах справи документи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційним судом ухвалено судове рішення із порушенням вимог закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 337, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.