Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Нагорняка В.А., Писаної Т.О., ЮровськоїГ.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування будинком та земельною ділянкою, за касаційними скаргами ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року та додаткове рішення апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2015 року,

У лютому 2015 року позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача, в якому просили встановити порядок користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, а також встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок із надвірними спорудами і який перебуває в їх користуванні.

Позивачі посилалися на те, що їм та відповідачу на праві спільної часткової власності по 1/3 частини кожному належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1, для обслуговування якого у користуванні знаходиться земельна ділянка.

На даний час спільне користування вказаним нерухомим майном без визначеного порядку є неможливим через неприязні відносини, як і неможливо виділити частку у такому майні кожному із співвласників у натурі, а тому є необхідність встановлення порядку користування окремими відособленими приміщеннями будинку та прибудинковою земельною ділянкою.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2015 року про виправлення описки, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Встановлено наступний порядок користування будинком: позивачам ОСОБА_4 і ОСОБА_6 виділено приміщення житлового будинку: на плані першого поверху - позначені цифр. 1-2 площею 13,8 кв. м, цифр. 1-3 19.5 цифр. 1-4 площею 18,0 кв. м, на плані мансардного поверху - позначені цифр. 1-7 площею 12,8 кв. м, цифр. 1-8 площею 16,1 кв. м, цифр. 1-9 площею 14,3 кв. м, на плані підвального поверху позначеного рим. цифр. III площею 3,6 кв. м, площа виділених приміщень 98,1 кв. м, що на 0,2 кв. м. більше ідеальної частки.

Приміщення, позначене на поверховому плані цифр. 1-2 площею 13,8 кв. м переобладнати в кухню.

Співвласнику 1/3 частки відповідачу ОСОБА_6 виділено приміщення житлового будинку: на плані першого поверху позначені цифр. 1-5 площею 22,2 кв. м, цифр. 1-6 площею 14,9 кв. м; на плані підвального поверху - позначені рим. цифр. І площею 3,4 кв. м, рим цифр. II площею 6,9 кв. м, рим цифр. IV площею 1,4 кв. м.

Площа виділених приміщень становить 48,8 кв. м, що на 0,2 кв. м менше ідеальної частки.

У спільне користування виділено приміщення, що на поверхових планах позначені: цифр. 1-1 площею 13,1 кв. м, рим. цифр. І площею 11,1 кв. м, рим. цифр. II площею 1,7 кв. м, рим. цифр. III площею 3,4 кв. м, рим. цифр. IV площею 9,5 кв. м, рим цифр. V площею 3,8 кв. м, рим цифр. VI площею 3,5 кв. м.

Площа спільного користування становить 46,2 кв. м.

Загальна площа будинку становить 193,1 кв. м.

Частка співвласників позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_6 становить 97,9 кв. м.

Частка співвласника відповідача ОСОБА_6 становить 49 кв. м.

В решті рішення суду залишено без змін.

Додатковим рішенням апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2015 року виділено в користування позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_6 піддашки, позначені в таблиці № 3 до висновку експерта від 27 червня 2012 року № 2917 бузковий колір площею 16,2 м.п., а відповідачу ОСОБА_6 - піддашки площею 8,1 м.п. синього кольору.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційних скаргах відповідач ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачам на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 липня 2002 року належать 2/3 частини по 1/3 частини кожному житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, який розташований по АДРЕСА_1.

Відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 липня 2002 року належить 1/3 частини вказаного будинку із надвірними спорудами.

Поділ спірною будинку із надвірними спорудами, яке перебуває у спільній власності сторін, відповідно до існуючих ідеальних часток кожного з них, неможливий.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання висновку судової будівельно-технічної експертизи, яким запропоновано варіанти порядку користування житловим будинком і надвірними спорудами, виконаного в іншій справі, належним і допустимим доказом. Сторонами клопотання про проведення експертизи не заявлялось, а варіанти користування сторонами не запропоновано.

Відповідно до положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_6, про виділ частини будинку була проведена судова будівельно-технічна експертиза, згідно з висновком експертизи від 27 червня 2012 року № 2917 виділити в натурі частки по 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, технічно неможливо. При об'єднанні часток ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в 2/3 та 1/3 можливо встановити порядок користування та запропоновано два варіанти користування житловим будинком з незначним відхиленням від ідеальних часток.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування будинком згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 червня 2012 року № 2917.

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування господарськими будівлями: сараєм, огорожею, хвірткою, воротами та земельною ділянкою, оскільки такі не були предметом дослідження судової будівельно-технічної експерти від 27 червня 2012 року № 2917.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що при ухваленні рішення не було вирішено питання користування піддашками будинку, хоча у висновку експертизи запропоновано варіант користування вказаними об'єктами.

Із матеріалів касаційних скарг, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарги є необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року та додаткове рішення апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2015 рокузалишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.