Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д. суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., Черненко В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Херсонська ТЕЦ") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню у розмірі 3 543 грн 49 коп. за період з січня 2005 року по березень 2014 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 у м. Херсоні та користується послугами централізованого опалення і гарячого водопостачання, при цьому за надані йому послуги не сплачує.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 2 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 жовтня 2014 року, позов ПАТ "Херсонська ТЕЦ" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Херсонська ТЕЦ" заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 2 115 грн 57 коп. за період з листопада 2010 року по березень 2014 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п. 5 ч. 4. ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України.

Заявник, на підтвердження викладених у заяві доводів, додав копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року та копію постанови Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року, постановлені за результатом розгляду, на його думку, аналогічних справ, де по-іншому застосовані ті самі норми матеріального права.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Виходячи з роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України", під судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, можуть бути рішення :

- Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

- Вищого адміністративного суду України;

- Вищого господарського суду України;

- Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України, ухвалених як судом касаційної інстанції;

- Апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" (2531-14) від 22 лютого 2007 року № 697-V.

Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковим є те, щоб цими рішеннями, що набрали законної сили, був вирішений спір по суті та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті самі норми матеріального права.

Згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту доводів, наведених заявником, в обґрунтування заяви та наданих ним копій ухвал суду касаційної інстанції не вбачається наявних ознак, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, зокрема, правовідносини є подібними, але різні фактичні обставини справи.

Оскільки неоднакового застосування норм матеріального права не було, а виникли питання щодо доведення вимог, що є питанням процесуального права і вони не є підставою для допуску до провадження, то в задоволенні заяви слід відмовити.

Надана заявниками, як приклад, постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2014 року, ухвалена Верховним Судом України в порядку глави 3 ЦПК України (1618-15) , тобто не як судом касаційної інстанції, а тому на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

За таких підстав у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів

У допуску справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.