Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Нагорняка В.А., Хопти С.Ф.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному сумісному майні,

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному сумісному майні.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що з листопада 2007 року, не перебуваючи у шлюбі, проживала однією сім'єю у належному ОСОБА_7 на праві приватної власності житловому будинку по АДРЕСА_1, який спільно облаштували і зробили придатним для проживання. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_8, батьком якої записаний ОСОБА_7 Вказувала, що 26 жовтня 2012 року ОСОБА_7 зареєстрував її з малолітньою дитиною у спірному будинку, проживали вони як подружжя, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне йому за життя майно - житловий будинок по АДРЕСА_1. Зазначала, що 22 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_4 - матері померлого та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - дітей ОСОБА_7, які заперечують її права на проживання у вказаному будинку, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 заведена спадкова справа. У поданій до нотаріальної контори заяві відповідачі зазначили, що окрім них інших спадкоємців, передбачених законом, та осіб, з якими спадкоємець проживав однією сім'єю, немає. Вважає, що такими діями відповідачів порушені її права, а тому просила встановити факт проживання її з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 2007 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за нею право власності на Ѕ частки житлового будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 із ОСОБА_7 з листопада 2007 року до листопада 2012 року. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2014 року відхилено, вказані судові рішення залишено без змін.

18 грудня 2014 року ОСОБА_3 направила на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. ст. 60, 71, 74 СК України.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявниця долучила до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 28 грудня 2011 року, 12 березня 2014 року та 23 липня 2014 року.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки зі змісту заяви та долучених копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 28 грудня 2011 року, 12 березня 2014 року та 23 липня 2014 року не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, правовідносини є подібними, але різні фактичні обставини справи, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному сумісному майні, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.