Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчук В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні,

ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 5 липня 2006 року по 12 липня 2013 року з публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") перебувала в трудових відносинах. Однак при звільненні їй не було виплачено всіх належних коштів, а саме компенсації за невикористані дні соціальної відпустки за період з 2006 року по 2013 рік. Зазначала, що розлучена, виховує дитину сама та має статус одинокої матері.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 26 серпня 2014 року, позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні у розмірі 14 705,88 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року відмовлено ПАТ КБ "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 26 серпня 2014 року по вказаній справі з підставі, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. ст. 19, 24 Закону України "Про відпустки" та ст. ст. 83, 182-1 КЗпП України (322-08) .

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. ст. 19, 24 Закону України "Про відпустки" та ст. ст. 83, 182-1 КЗпП України заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

від 15 лютого 2012 року у справі про стягнення грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди;

від 5 вересня 2012 року у справі про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку;

від 22 березня 2013 року у справі про стягнення компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди;

від 18 липня 2014 року у справі про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки.

Надані для порівняння ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не можуть бути прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме ч ст. ст. 19, 24 Закону України "Про відпустки" та ст. ст. 83, 182-1 КЗпП України (322-08) , оскільки правові висновки, зазначені у даних судових рішеннях у порівнянні з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року, яку просить переглянути заявник, ґрунтується на різних фактичних обставинах, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції саме ст. ст. 19, 24 Закону України "Про відпустки" та ст. ст. 83, 182-1 КЗпП України.

За таких обставин, неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не відбулося, а тому у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.